Що таке християнство?

В одному зі своїх послань великий святитель Григорій Ніський на питання «що таке християнство?» відповідає: «Християнство – це наслідування Божої природи». І в цих словах справді криється вся суть християнської віри.

Бог – це не просто Творець всього того, що ми бачимо (і навіть не бачимо) навколо себе. Він – Любов. А любов не може бути самозамкнутою. Саме тому безмежна Божественна любов розкривається у створенні Всесвіту і людини.

Бог – це найвища святість. А що таке святість? В Старому Завіті, наприклад, святе – це те, що відокремлене від усього іншого. Але яка причина такого відділення? У відповіді на це питання криється головна проблема людства.

Людство ще на зорі свого існування допустив фатальну помилку: отримавши доступ до Божественної любові, а через неї – до вічного життя і блаженства, наші прабатьки Адам і Єва знехтували настільки великим даром і зробили свій вибір на користь диявола. Порушивши єдину заповідь, дану їм Богом в раю, Адам і Єва тим самим впустили в наш світ гріх, а гріхом – смерть. І з тих пір всі їхні нащадки, хочуть вони того чи ні, приречені на страждання, скорботи і смерть.

Але, як ми пам’ятаємо, Бог є Любов. І Божественна Любов не могла дати Своєму вищому творінню просто померти. Бог, будучи всезнаючим, знав, що колись людина впаде, і тому ще до її створення було вирішено врятувати її. Але врятувати вельми незвичайним способом – через смерть Самого Бога.

Таким чином, християнство – це віра в Бога, Який віддав Себе на смерть заради спасіння людини. І саме цим християнство відрізняється від інших релігій. Адже жодна інша віра не може навіть допустити того, що Творець стане одним з творінь і принесе Себе в жертву.

Є одна цитата, яка помилково приписується відомому раннехристианському апологету Тертуллиану. Вона звучить так: «вірю, тому що абсурдно». Насправді Тертуліан говорив дещо інакше. Розмірковуючи про смерть і воскресіння Господа, що для тодішнього царя і язичницького світу, за словами святого апостола Павла, було «спокусою і божевіллям» (1 Кор. 1:23), апологет зауважує: «це цілком вірогідно, бо ні з чим не згідно… це безсумнівно, бо неможливо».

Неможливість – це, мабуть, найсильніша аргументація для істинності віри. Адже віра – це не знання. Вірити в логічне – легко, але як повірити в те, що Бог, Великий Абсолют, заради спасіння однієї з «порошинок Всесвіту», як люблять називати людину атеїсти, вирішив стати людиною і померти? І саме цим доводиться перевага християнства: якщо ця віра нелогічна, значить її не могла вигадати людина, а значить – вона істинна.

Викладач Київської духовної академії Андрій Музольф

Джерело: https://pravlife.org/