22 травня — перенесення мощей святителя Миколая Чудотворця (+відео)

В XI столітті грецька імперія переживала важкий час. Турки спустошували її володіння в Малій Азії, розоряли міста і села, вбиваючи їх жителів, і супроводжували свої жорстокості до святих храмів, мощей, ікон і книг. Мусульмани вчинили замах, вони хотіли знищити мощі святителя Миколая, глибоко шанованого всім християнським світом.

В 792 році каліф Аарон Аль-Рашид послав начальника флоту Хумейда розграбувати острів Родос. Спустошивши цей острів, Хумейд відправився в Мири Лікійські з наміром зламати гробницю святителя Миколая. Але замість неї він зламав іншу, що стояла поруч з гробницею Святителя. Ледве святотатці встигли це зробити, як на морі піднялася страшна буря і майже всі судна були розбиті.
Осквернення святинь обурювало не тільки східних, але і західних християн. Особливо побоювалися за мощі святителя Миколая християни в Італії, серед яких було багато греків. Жителі міста Бар, розташованого на березі Адріатичного моря, вирішили врятувати мощі святителя Миколая.

У 1087 році панські і венеціанські купці вирушили в Антіохію для торгівлі. І ті й інші припускали на зворотному шляху взяти мощі святителя Миколая і перевезти їх до Італії. В цьому намірі мешканці Бару випередили венеціанців і першими висадилися в Мирах. Вперед були послані два чоловіки, які, повернувшись, повідомили, що в місті — все тихо, а в церкві, де покоїться найбільша святиня, вони зустріли лише чотирьох ченців. Негайно 47 чоловік, озброївшись, вирушили до храму святителя Миколая, ченці-сторожі, нічого не підозрюючи, вказали їм поміст, під яким була прихована гробниця святого, де, за звичаєм, чужоземців помазували миром від мощів святителя. Чернець розповів при цьому про явище напередодні святителя Миколая одному старцеві. У цьому баченні Святитель наказував дбайливіше зберігати його мощі. Розповідь ця надихнула барян; вони побачили для себе в цьому явищі дозвіл і як би вказівку Святого. Щоб полегшити свої дії, вони відкрили ченцям свої наміри і запропонували їм викуп — 300 золотих монет. Сторожі відмовилися від грошей і хотіли сповістити жителів про загрозу нещастя. Але прибульці зв’язали їх і поставили біля дверей своїх сторожів. Вони розбили церковний поміст, під яким стояла гробниця з мощами. У цій справі особливою старанністю відрізнявся юнак Матфей, який бажав якнайшвидше знайти мощі Святителя. У нетерпінні він розбив кришку і баряни побачили, що саркофаг наповнений запашним святим миром. Співвітчизники барян, пресвітери Лупп і Дрого, звершили літію, після якої той же Матфей став витягати з переповненого миром саркофагу мощі Святителя. Це відбувалося 20 квітня 1087 року.

Зважаючи на відсутність ковчега, пресвітер Дрого загорнув мощі у верхній одяг і в супроводі барян переніс їх на корабель. Звільнені ченці повідомили місту сумну звістку про викрадення іноземцями мощів Чудотворця. Натовпи народу зібралися на березі, але було пізно…

8 травня кораблі прибули в Бар, і скоро радісна звістка облетіла все місто. На наступний день, 9 травня, мощі святителя Миколая урочисто перенесли до церкви святого Стефана, що знаходилася недалеко від моря. Торжество перенесення святині супроводжувалося численними чудотворними зціленнями хворих, що збуджувало ще більше благоговіння до великого угодника Божого. Через рік була побудована церква в ім’я святителя Миколая і освячена папою Урбаном II.

Подія, пов’язана з перенесенням мощей святителя Миколая, викликало особливе шанування Чудотворця і ознаменувався встановленням особливого свята 9 травня. Спочатку свято перенесення мощей святителя Миколая відзначалося тільки жителями італійського міста Бар. В інших країнах Християнського Сходу і Заходу він не був прийнятий, незважаючи на те, що про перенесення мощей було широко відомо. Ця обставина пояснюється властивим середнім вікам звичаєм вшанування переважно місцевих святинь. Крім того, Грецька Церква не встановила святкування цієї пам’яті, тому що втрата мощей Святителя була для неї подією сумним.

Тропар :

Преспе день светлаго торжества,/ град Барский радуется,/ и с ним вселенная вся ликовствует/ песньми и пеньми духовными:/ днесь бо священное торжество/ в пренесение честных и многоцелебных мощей/ святителя и чудотворца Николая,/ якоже солнце незаходимое, возсия светозарными лучами,/ разгоняя тьму искушений же и бед/ от вопиющих верно:// спасай нас, яко предстатель наш, великий Николае.