Архіпастир звершив уставне богослужіння Навечір’я Різдва Христового

У Навечір’я Різдва Христового, 6 січня 2023 року, в Свято-Троїцькому Браїлівському жіночому монастирі були звершені уставні богослужіння: Царські часи (1-й, 3-й, 6-й, 9-й), Зображальні та Вечірня в поєднанні з Божественною літургією святителя Василія Великого, архієпископа Кесарії Кападокійської.

Богослужіння очолив митрополит Вінницький і Барський Варсонофій, якому співслужили клірики обителі. За відправою також молилась настоятелька монастиря — ігуменя Антонія (Стеценко) з сестрами та парафіянами.

Часи — це короткі богослужіння, присвячені певній годині дня, в якій відбулася важлива подія з земного життя Спасителя. У богослужбовій практиці зараз часи читаються так: третій і шостий — перед Літургією, дев’ятий – перед вечірньою, перший — після утрені. Сенс встановлення такого виду богослужіння — освячення молитвою усього дня, що було відомо ще в юдейській традиції. У богослужбовій практиці Православної Церкви є чотири часа: дев’ятий, перший, третій і шостий. Головна тема дев’ятого часу — Хресна смерть Господа і Бога нашого Іісуса Христа; першого — вигнання Адама і Єви з раю, а також суд над Боголюдиною у Каяфи, Його передсмертні страждання; третього — зішестя Святого Духа на апостолів; шостого — розп’яття Господа на Хресті.

Великі, або Царські часи — особливий вид богослужіння, який відбувається тричі на рік: «в навечір’я», тобто напередодні Різдва Христового та Богоявлення, і у Велику П’ятницю. Вони називаються «царськими» тому, що в Візантії зазвичай відбувалися в присутності царя і закінчувалися многоліттям царю і патріарху. Царські часи являють собою з’єднання всіх 4 часів в одну службу з приєднанням до них чину зображальних, і замінюють собою в навечір’я Літургію, яка хоча і відбувається, але з вечірньою, і отже відноситься до наступного дня. Як Літургія, вони мають апостольське і євангельське читання з паремій (читанням зі Старого Завіту) перед ними. Крім того вони мають особливі тропарі. Євангеліє на них читається, як на Літургії, поза вівтарем. Як читання, так і стихири мають своїм змістом святкову подію. Йому ж присвячені і два псалма на кожному з часів. Царські часи вводять християнина в святкування Різдва Христового, дають душі вірний настрій.

Богослужбові піснеспіви виконував сестринський хор під управлінням регента — монахині Єпистимії (Співак).

За богослужінням були піднесені особливі молитовні прохання про мир на українській землі; за Святу Православну Церкву, яка сьогодні знову претерпіває утиски; про позбавлення від ворога; щоб Господь зглянувся на наш народ і зберіг тих, хто у відчаї і втратив домівки; про благословіння Боже людям доброї волі, які допомагають нужденним. Архіпастир попросив у Бога милості українському народу, щоб Господь умудрив владу, зміцнив мужністю воїнів, звільнив полонених, зцілив хворих та дав прихисток тим, хто позбавлений дому.

Після заамвонної молитви перед іконою Різдва Христового, яку було винесено на середину храму, архіпастир разом із духовенством проспівали тропар та кондак свята Різдва Христового.

Наостанок митрополит Варсонофій звернувся до присутніх зі словом проповіді.