В доповіді ООН вчергове зафіксували порушення релігійних прав і свобод вірян УПЦ

Україна не змогла обґрунтувати потреби та пропорційності заходів, спрямованих на заборону релігійних організацій, зокрема, обмежень віросповідання, які можуть стосуватися й віруючих Української Православної Церкви. Про це йдеться у доповіді Управління Верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ) від 31 грудня щодо ситуації в Україні за період із вересня по листопад 2024 року, повідомляє Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ.

Зазначається, що 23 вересня 2024 року набули чинності законодавчі зміни, які стосуються релігійних організацій. У законі, згідно з яким ці зміни запроваджено, є посилання на “національну (або громадську) безпеку” як на підставу для обмежень на свободу віросповідання чи переконань і свободу релігійних об’єднань. Однак ні Міжнародний пакт про громадянські та політичні права (МПГПП), ні Європейська конвенція про права людини не визначають “національну безпеку” як одну із дозволених підстав для такого обмеження.

З позиції ООН, зміни встановили непропорційні обмеження на свободу вираження власного віросповідання чи переконань.

Поправки запроваджують значні обмеження, включаючи заборону діяльності іноземних релігійних організацій, що базуються в державах, відповідальних за збройну агресію проти України, а також їхніх українських партнерів. «Якщо суд встановить, що українська релігійна організація пов’язана із забороненою іноземною організацією, він може ухвалити рішення про її розпуск», – йдеться у доповіді.

УВКПЛ наголошує, що розпуск релігійної організації є серйозним обмеженням, що потребує вагомих обґрунтувань. «Розпуск впливає на можливість окремих осіб сповідувати свою релігію чи переконання разом з іншими та загрожує життєздатності громади загалом», – зазначають експерти. Однак, як заявлено в документі, «Україна не продемонструвала потреби та пропорційності цього заходу, наприклад, не пояснила, чому менш обмежувальні підходи, такі як заходи, спрямовані лише на конкретних осіб, були б недостатніми».

Особливе занепокоєння викликає розмитість формулювань у поправках. Наприклад, закон передбачає розпуск організацій, якщо їх «уповноважені особи» визнані винними у злочинах, включаючи загрозу національній безпеці, або якщо вони залучені до «неодноразових фактів» поширення «пропаганди ідеології Руського миру». «Подібні розпливчасті формулювання не дають чіткого розуміння вимог закону та можуть покласти відповідальність на цілі релігійні громади за дії окремих осіб», – наголошується у доповіді.

Крім того, у документі зазначається, що поправки передбачають анулювання договорів оренди релігійних об’єктів на підставі адміністративного рішення до суду. УВКПЛ звертає увагу на те, що це може призвести до втрати доступу до історичних церковних будівель, що «особливо проблематично для громад з невеликою кількістю храмів, оскільки це обмежує свободу віросповідання та сприяє соціальній напруженості».

Окрім того, 17 жовтня 2024 року УВКПЛ задокументувало три послідовні випадки насильства між прихильниками, духовенством і парафіянами різних православних громад у місті Черкаси.

«Ця низка подій була ініційована групою невстановлених осіб у камуфляжній формі без розпізнавальних знаків, які силоміць вигнали духовенство і парафіян УПЦ із приміщень УПЦ близько 4 години ранку. За словами УПЦ, щонайменше 10 чоловіків і чотири жінки з-поміж їхніх вірян отримали ушкодження і потребували лікування. Правоохоронці, які були присутні на місці подій принаймні у двох із цих випадків, не змогли ефективно розділити прихильників різних громад до пізнього ранку. Поліція повідомила про початок кримінального розслідування за підозрою в хуліганстві у зв’язку з цією подією. УВКПЛ продовжує стежити за реакцією влади на цей випадок», – констатують в ООН.

Нагадуємо, у доповіді Управління Верховного комісара ООН з прав людини в 2023 році заходи української влади проти УПЦ було внесено до переліку порушень прав громадян.