A
05.07.2021
5 липня 2021 року — сім років від дня кончини Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Володимира (Сабодана), Предстоятеля Української Православної Церкви. Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ публікує 15 цитат з інтерв’ю та проповідей Блаженнішого владики, що він виголосив за життя.
«Знайомство зі святими і з усім тим надприродним, що було в їх житті, є наріжним каменем для людського серця. Очевидно, ми не можемо повторити життя великих угодників, але радість про те, що такі люди є, і віра в те, що описані чудеса дійсні, говорить про те, що ми з ними одного духу. Нехай вони, ці святі люди, сповнені, як море, а ми — як наперсток, але і в нас, і в них — одна і та ж жива вода».
«Для мене віра ― ціль життя. Це дар Божий, який допомагає знайти орієнтири в житті, не блукати темрявою… А шлях у всіх однаковий ― і для ченців, і для священиків, і для світських людей. Якщо вони хочуть слідувати цим шляхом, то він приводить до Бога».
«Любов до людей вище чудес. Той, хто може відкривати нужденним разом з серцем і гаманець, і двері будинку, той справжній чудотворець. Більше чудес не треба. А якщо вони і будуть, то тільки за наявності головного чуда — любові до людей».
«Заповідь про любов до ворогів нелегка. Хіба можливо любити ворога, кривдника? Це ж зачіпає нашу честь, нас можуть обізвати боязкими, які не вміють захищати себе! А помста, коли, втративши розум і волю, ми тільки й думаємо, як би за малу образу помститися десятерицею? Як же з цим бути? Адже все це здається таким природним! Коли згадаєш образу, вирує кров, починаєш трястися від злості. Так, такий стан ми переживаємо нерідко. Важливо при цьому пам’ятати тільки одне, — що цей стан не від Бога, а від духа злоби, який вміє приправити гріх солодкою отрутою. З цим станом потрібно боротися».
«Піст — це двері покаяння. Двері, які ведуть нас до Страсної седмиці і Світлого Христового Воскресіння. Піст — це сорокаденний перехід від рабства пристрастям і гріху до служіння Богу і ближньому. Піст — це період, коли ми, обмежуючи себе в їжі тілесній, починаємо відчувати голод духовний. Це час, коли висохлий ґрунт нашої душі зрошує Божественна благодать, і серце починає відчувати, а розум осягати слова Святого Письма про те, що не хлібом єдиним житиме людина».
«У різні часи були свої проблеми, випробування. І будуть вони довіку. Будуть мученики, які свідчать про віру в Христа і про Христа, і будуть сповідники. Час різний буває, але Бог один. Шляхи можуть бути різні, але всі повинні приводити до Нього. Якщо ж людина вперто не хоче розуміти принципів віри, тоді сама себе вивергає із громади християнської».
«…Ми єдині у Христі, ми єдині в Його Святій Церкві, всіх нас об’єднує єдина віра і єдина Чаша Христова. Мир і любов, які породжують єдність — це особливий дар, який подається нам Самим Господом. Наше ж завдання — зберігати Його і зміцнювати, мати любов між собою, служити Богу і ближньому. Саме ця любов робить нас справжніми учнями Христа».
«Втішає те, що народ знову повертається до Бога. Багато молоді ходить до церкви, сповідаються, причащаються. Багато хто готові жертвувати собою у служінні Церкві. Радує, що народ не загинув духовно. Духовність ― це зміст серця і розуму: розум повинен проходити через серце, а серце через розум. Духовна людина має орієнтир людини розумної».
«Не обов’язково, щоб людина йшла до ікони з молитвою і вірою на милицях, а повернулась без них. Справа не в милицях, а в душі людини і серці. Звертаючись до Бога з надією і вірою, людина перероджується. Усі ікони в наших храмах є чудодійними, і той, хто просить ― отримує».
«Щоб зрозуміти, які згубні дії породжує гріх на всю природу людини, потрібно знати, що таке гріх. Гріх — це, по-перше, моральна отрута, духовна отрута. Потрапляючи в організм, отрута здійснює страшне хвилювання крові, підвищується температура, настає судорожне виснаження і смерть. Подібне відбувається і в душі, коли в неї проникає духовна отрута, гріховний помисел».
«Блудний, але син… І як це важливо завжди пам’ятати. Синівство — це величезне щастя і нескінченні можливості для кожної людини. Син… Син Отця Небесного. Якими б грішними ми не ставали в нашому житті, якщо ми втратили істину, рідну домівку, але залишилися синами, то це вже все: і можливість, і надія, і спасіння. Головне — не втратити зовсім почуття синівства, пам’ятати, що є можливість виправитися і знову знайти батьківську любов».
«Подяка — почуття велике. Ми любимо, коли нам дякують інші, ми почитаємо таких людей, кажучи: ось яка вдячна, чемна людина, але самі не поспішаємо дякувати. Любить і Господь тих, які до Нього ставляться з почуттям вдячності. Він не потребує наших похвал, це відчуття потрібно нам і для нас, для виховання і освячення нашого серця і нашої душі в Господі і через Господа».
«…”Добротолюбіє”. Це зібрання творів усіх святих отців. Можна прочитати її — і бути в курсі всієї історії Церкви. А серед класиків дуже люблю Лесю Українку, Івана Франка, Тараса Шевченка… Ця любов ще з дитинства…».
«Віра і життя по вірі — це ціложиттєвий подвиг. Помиляються ті християни, які думають, що увірувати цілком достатньо для того, щоб отримати якісь блага в земному житті і забезпечити собі блаженну майбутність. Вірити — це значить нести хрест. Всі, хто живе на землі, несуть хрест, але у справжнього християнина він буває нелегким».
«Молитва повинна бути невідступною, подібно молитві хананеянки, в іншому випадку вона буде безуспішною. Неуважність під час молитви — перша причина неуспіху нашої молитви. Молитва не буває почута, коли ми переступаємо Заповіді Божі. Марна молитва наша, коли ми, образивши ближнього і не примирившись з ним, приступаємо до Бога».
22 травня 2025 року, у день пам’яті перенесення мощей святителя Миколая, архієпископа Мир Лікійських, чудотворця, у соборі Різдва Пресвятої Богородиці була звершена Божественна літургія. Богослужіння очолив митрополит Варсонофій. Його Високопреосвященству співслужили духівник єпархії протоієрей Олексій Мельничук та клірики кафедрального собору. Під час літургії підносилися особливі молитви за мир в Україні, за захисників Батьківщини та весь […]
22.05.2025
21 травня 2025 року, у день пам’яті святого апостола і євангеліста Іоанна Богослова, в селі Лісова Лисіївка Калинівського благочиння відзначили престольне свято. З цієї нагоди Божественну літургію в храмі на честь апостола Іоанна Богослова очолив митрополит Вінницький і Барський Варсонофій. Його Високопреосвященству співслужили: секретар єпархії архімандрит Єнох (Торак), благочинний Калинівського округу протоієрей Василій Розман, настоятель […]
21.05.2025
Звернення з нагоди третьої річниці Собору Української Православної Церкви, що відбувся 27 травня 2022 року у м. Києві Христос Воскрес! Щиро вітаю усіх з великим празником Світлого Христового Воскресіння, через яке Христос, наш Спаситель і Господь «нашу смерть поправ і сущим у гробах життя дарував» (тропар Пасхи). У ці благословенні пасхальні дні ми відзначаємо третю […]
20.05.2025