День Святої Трійці: священна історія та традиції

19.06.2021

Про особливості святкування П’ятидесятниці: перші колінопреклонні молитви за 50 днів після Пасхи, прикрашання зеленню храмів та поминання спочилих у Троїцьку батьківську суботу.

Апостольське свято або День народження Церкви

Свято П’ятидесятниці або День Святої Трійці, яке ще називають Днем народження Церкви, був встановлений самими апостолами.

У цей день Святий Дух зійшов на учнів Христових і сповнив їх усіма благодатними духовними дарами – вони преобразилися, а Дух Святий став їхнім постійним натхненником і керівником. З цієї пори апостоли мужньо і безбоязно, з великою сміливістю почали проповідь про Христа розп’ятого і воскреслого з мертвих, а Церква Христова почала зростати та множитися спочатку серед іудеїв у Палестині, а потім і серед язичників у всьому світі – “аж до краю землі” (Діян. 1:8).

Учні Христові щорічно святкували день П’ятидесятниці та заповідали згадувати його всім християнам (1 Кор. 16,8; Діян. 20,16). Вже у Постановах Апостольських (кн. 5, гл. 20) є пряма заповідь святкувати Св. П’ятидесятницю: «Через десять днів після Вознесіння буває п’ятидесятий день від першого дня Господнього (Великодня), донині нехай буде великим святом. Бо в третю годину цього дня Господь Іісус послав дар Святого Духа».

Особливу урочистість П’ятидесятниці від перших часів християнства надавав звичай Древньої Церкви здійснювати в цей день хрещення оглашенних – тих, хто готуються стати її членами (звідси – спів на Літургії: «Елицы во Христа крестистеся…»). У IV столітті св. Василієм Великим були складені колінопреклонні молитви, що читаються на вечірні досі. У VIII столітті св. Іоанн Дамаскін та св. Косма Маіумській склали на честь свята багато піснеспівів, які та тепер співає Церква.

Вечірня в день П’ятидесятниці звершується відразу після Літургії для того, щоб народ у бдінні та побожному стані, не розходячись по домівках, був присутній за читанням на вечерні зазначених піднесених молитов св. Василя Великого (вперше здійснюваному з колінопреклонінням після дня Пасхи).

Традиція, яка об’єднує Завіти

З давніх часів зберігається звичай на свято П’ятидесятниці прикрашати храми і житла зеленню (гілками дерев), рослинами та квітами. Цього звичаю дотримуються ще з часів старозавітної Церкви на свято П’ятидесятниці (Лев. 23,10-17; Числ. 28,26). Очевидно, так була прибрана і Сіонська горниця, де Дух Святий у день П’ятидесятниці зійшов на апостолів. З того часу за звичаєм апостолів і християни прикрашають храми та будинки зеленими гілками і квітами. Ці прикраси нагадують також ту священну діброву, де патріарх Авраам удостоївся прийняти Триєдиного Бога під виглядом трьох мандрівників (Бут. 18:1).

Разом з тим, дерева та квіти природи, що вічно оновлюється, вказують на таємниче оновлення душ віруючих силою Святого Духа та послуговують нагадуванням і закликом до духовного оновлення й до життя у Христі, Господа і Спасителя нашого.

Поминання покійних – Троїцька батьківська субота

З часів Старого завіту субота (шабат) вважалася днем святкового спокою.

З настанням Нового Завіту субота з дня земного спокою стала символом радісного спокою в Царстві Небесному. Спаситель у своїй проповіді вчив: «Прийдіть до Мене всі струджені і обтяжені, і Я заспокою вас» (Мф.11: 28), а апостол Павел писав у посланні до євреїв: «Тому для народу Божого ще лишається суботство. Бо хто ввйшов до спокою Його, той і сам заспокоївся від діл своїх, як і Бог від Своїх» (Євр.4: 9-10). Звідси звичай, закріплений уставом Церкви, здійснювати спеціальні заупокійні служби в суботу.

Батьківська субота перед днем Пресвятої Трійці, називається вселенською. Звичай здійснювати поминання у цей день також сягає апостольських часів. Саме в цю суботу підноситься молитва за всіх людей, від віку спочилих у надії воскресіння та життя вічного, бо в день П’ятидесятниці зішестям Животворящого Пресвятого Духа у всій силі було явлене Царство Христове. Тому Церква напередодні цього свята молиться за всіх покійних своїх чад, щоб вони були зібрані в Небесному Царстві та сподобилися вічного благодатного життя.

Поділитись:

Читайте наші новини в Telegram, Viber

Інші новини

Чергова замовна брехлива стаття у «33-ому»

16 лютого на сайті газети «33 канал» було опубліковано матеріал Тетяни Квасюк під назвою «Терор матушці влаштували священики УПЦ (МП) та віряни». Нам добре відоме упереджене ставлення цього видання до Української Православної Церкви і, скоріш за все, на чергову порцію наклепу та образ на адресу Вінницької єпархії УПЦ навряд чи хто звернув би зайву увагу, якби не людина, яка розповсюджує очевидну брехню і ницість, з […]

21.02.2024

24 лютого у всіх храмах та монастирях Вінницької єпархії помоляться за загиблих під час війни та звершать молебні за захисників України

24 лютого 2024 року, в другі роковини з початку трагічних подій, повʼязаних з повномасштабною російською військовою агресією проти України, з благословення митрополита Вінницького і Барського Варсонофія, у всіх храмах та монастирях Вінницької єпархії Української Православної Церкви будуть звершені панахиди за загиблими і померлими під час цієї війни, а також молебні за захисників і захисниць України […]

20.02.2024

Архіпастир відзначив день свого Небесного Покровителя — преподобного Варсонофія Великого

19 лютого 2024 року, у день пам’яті преподобного Варсонофія Великого, митрополит Вінницький і Барський Варсонофій звершив Божественну літургію в Свято-Троїцькому соборі Браїлівського жіночого монастиря. Архіпастирю співслужили клірики Вінницької єпархії та гості у священному сані. Цього дня, свята Православна Церква вшановує пам’ять преподобного Варсонофія Великого, Небесного Покровителя нашого архіпастиря. Богослужбові піснеспіви виконував сестринський хор під управлінням […]

19.02.2024