Немає чудес, то немає Бога?

Ми прийшли до Церкви зовсім не тому, що побачили, як відкрилися небеса, а крізь хмари перед нашими очима відкрилася картина зішестя ангельського воїнства на грішну землю. Нас не ковтав на кілька днів кит, ми не приручили лева і не воскресали з мертвих. Ніхто не катав нас у вогненній колісниці і не змушував випити отрути, яка не заподіювала нам шкоди. Так, хтось із нас став свідком і безпосереднім учасником надприродних подій, можливо, чудесним чином одужав від важкої хвороби. Але всі ті, хто прийшов до Православної Церкви свідомо і свідомо тут залишається – не по звичці, а по жадібній голодній потребі в невидимій частині реальності, робить це всупереч всім логічним законам. Ми знайшли тут відсутню частину людини – Бога.

Ми могли знайти Його в абсолютному здоров’ї і благополуччі, а могли прийти, коли нам було зовсім погано. Але варто було справам вирівнятися, ми зрозуміли: без Нього більше не можемо. Його не видно навіть з приладом нічного бачення, але дуже відчутно, коли Він поруч або, навпаки, дуже далеко. Люди витрачають свій час, сили, кошти, навіть здоров’я і іноді віддають життя заради Того, без Якого не мислять існування. Він створив нас, створив цей прекрасний світ навколо, вдихнув в Нього життя і віддав планету людям на піклування. Ми безпомилково можемо сказати, що Він є Любов, абсолютна і недосяжна, щира і жертовна, вище якої немає і бути не може. Тому ми – з Ним. Нам просто не потрібно іншого бога, тому що ми знайшли істину людського існування в Ньому. Правда, що може бути вище любові?

Але в Нього, на жаль, вірять далеко не всі представники людства. Хтось переконаний, що якщо існує Бог, значить, ми вже повинні тут, на землі, жити як в раю. В раю, який у кожного свій і, швидше за все, насправді може сміливо називатися пеклом, бо не передбачає єдності з Богом.
Той, хто не бачить Бога, помилково вибирає собі в якості орієнтирів те, що побачити вдалося. А це, як правило, світ гріха з його видимими і невидимими законами. Звідси і проста філософія: де Бог, якщо Його не видно? Чому так багато зла в світі? І якщо Бог є, чому мені, наприклад, не дасть грошей, успіху, щастя і всього-всього?

Іншими словами, люди очікують від Господа справжнісінького чарівництва, чудес, надприродних проявів, які б, до речі, порушували всі Його закони і принципи. Хіба Христос приходив для того, щоб зробити всіх багатими? Ні. Може, Спаситель хоче «завалити» кожну людину тлінним земним щастям, самостійно повівши душі від пізнання істини? Звичайно, ні. Хіба Богом можна маніпулювати, чекаючи, що Він буде творити будь-які чудеса, на які вистачить уяви у зіпсованої гріхом людини? Абсолютно ні. Спаситель і говорив про таких: Рід лукавий шукає ознаки, тобто явного чуда, але цього чуда таким людям не дасться, тому що буде не на користь. Вони лукаві, намагаються маніпулювати Богом, при цьому абсолютно не ставлячи завданням розібратися і реально направити свої стопи до спасіння душі, тому що ці високі закони їм чужі. Господь приводить людей до Себе різними шляхами, але відповідати на капризи розбещених душ, зводячи блискавки з небес на перше їх побажання, – абсолютно неправильний маршрут. Та й чимало було в історії, в житті людей такого, що явним чудесам такі скептики в результаті просто відмовлялися вірити. Здивувалися, потрясли головою, як би скидаючи завісу галюцинацій, і продовжували жити далі, не змінюючись в своїх переконаннях.
Чудеса можуть іноді підживлювати віру, але ж для християнина чудо – це і хліб на столі, і черговий світанок, і випавший сніг, і здоров’я близьких … Віруюча людина саме життя сприймає як диво Боже. Тому що вона побачила Господа серцем, побачила все, що обіцяє в Євангелії Христос, і переконалася в тому, що це – чиста правда. А лукавий скептик не бачить явного прояву Бога ні в чому. Тому і не отримає знамення, все одно без толку.

Володимир Басенко

Джерело: https://pravlife.org/uk