9 серпня-день пам’яті святого великомученика і цілителя Пантелеімона (+відео)

09.08.2020

Наприкінці III століття в місті Нікомедія на березі Мармурового моря в родині знатного громадянина Євстрогія і його дружини Еввули народився хлопчик. Назвали його Панталеоном – «подібний до лева».
Батько мріяв зробити сина мужнім і хоробрим, тому й дав йому таке ім’я. Але хлопчик виявляв зовсім інші схильності – м’який і спокійний, він більше годився для мирної і творчої справи, ніж для військової або політичної кар’єри. Хлопчик був особливо чутливий до болю інших, мав трепету натурою та чуйне серце.

Батько Панталеона був язичником, а мати – таємною християнкою. Євстрогій дружину любив і не противився її релігійним поглядам, але сам приймати християнство не хотів. Вихованням сина перші роки займалася Еввула, яка і посіяла в його серце насіння слова Божого. Євангельські заповіді знайшли в лагідному хлопчику живий відгук, і під впливом матері дитина стала ще більш чуйною. За своє добре серце хлопчик отримав своє друге ім’я – Пантелеімон, що означає «всемилостивий».

Але Еввула прожила недовго – ще навіть не будучи підлітком, Пантелеімон став сиротою. Його вихованням зайнявся батько, який відразу став прищеплювати дитині язичницькі погляди. Незабаром хлопчик почав забувати християнство, але його характер не змінився – той же допитливий розум, те ж добре серце, та ж чуйна душа. І батько вирішив віддати юнака в медичну школу, під керівництво найвизначнішого доктора Євфросина.

У школі молодий лікар нажив чимало ворогів, оскільки всі заздрили його здібностям. Пантелеімон був першим учнем і прекрасно знав не тільки теорію, а й мав надзвичайну професійну «хватку». Учитель довіряв йому найскладніших хворих, і юнак справлявся із завданням. Злі язики пускали різні чутки, але не могли нічого зробити проти Пантелеімона – він мав бездоганну репутацію, повагу серед пацієнтів і прихильність свого вчителя. При цьому молодий лікар не пишався собою, і найчастіше навіть не брав плати за лікування. До нього йшли натовпи, і це викликало ще більшу ненависть колег.

Але юнака мучив сумнів. Язичництво здавалося йому мертвим. Він шукав справжній сенс життя. Йому набридли інтриги, гонки за славою і грошима. Розмірковуючи про це одного разу, він йшов по вулиці. Раптом, його покликав старий, що сидів на порозі будинку. Старий був священиком Єрмолаєм, який з нечисленною групою християн переховувався від переслідування. Єрмолай побачив внутрішні терзання юнака і вирішив поговорити з ним. Вони довго розмовляли, і з кожним словом старого священика Пантелеімону ставало ясно, що істина, яку він так шукає, – в християнстві. Але хрещення приймати він ще не наважувався. На допомогу був посланий випадок.

Якось, після чергової розмови з Єрмолаєм, Пантелеімон побачив на вулиці мертвого хлопчика, якого вкусила змія. Труп лежав біля ніг лікаря, а змія звивалася поруч. І тут Пантелеімон скрикнув: «Господи, якщо Ти хочеш, щоб я став християнином, нехай хлопчик оживе, а змія здохне!». Після його слів змія загинула, а малюк піднявся, немов він просто спав. Це чудо остаточно запевнило Пантелеімона в його виборі, і він прийняв Хрещення.

Єдина житійна ікона св. Пантелеімона візантійського часу

Спочатку про це ніхто не знав. Але один раз до юного лікаря на прийом привели сліпого. Нещасний витратив величезні гроші, але жоден лікар йому не допоміг. Пантелеімон розумів, що цього пацієнта не вилікувати звичайними методами, і тоді помолився Богу і провів рукою по очах хворого. Сліпий став зрячим. Після цього чуда в християнство звернувся і батько Пантелеімона Євстрогій. А зціленого чоловіка незабаром зустріли на вулиці лікарі. З цього часу вони стали ще більше заздрити таланту святого, адже він забирав у них всіх клієнтів. Дізнавшись від сліпця, що Пантелеімон – християнин, нечисті на руку колеги придумали, як позбутися від конкуренції.

Нікомедія, де жив Пантелеімон, була східною столицею імперії, тут знаходилася резиденція імператора. В цей час християн убивали – імператори вважали їх ворогами народу, порушниками традицій і зрадниками. Звинувачення людини в тому, що він християнин, автоматично підписувало смертний вирок. Але була і можливість врятуватися – багатьом послідовникам Христа пропонували зректися своїх переконань. Зречення запропонували і Пантелеймону. Імператор особисто знав талановитого лікаря і хотів зробити його своїм лікарем. Тому вбивати Пантелеімона правителю було шкода. Слідство стало наполягати на зреченні, але святий був непохитний, і навіть тортури не зламали його віру. Зрештою, після довгих допитів і звірських мук, Пантелеімона обезголовили. Сталося це в 305 році. Частинки його святих мощей знаходяться в багатьох місцях християнського світу, а голова зберігається на Афоні. У народі зафіксовано безліч випадків зцілення по молитвах цього святого лікаря.

Пантелеімон – небесний покровитель медиків. Його професіоналізм у поєднанні з вірою в Бога давав блискучі результати. Його життя – яскравий приклад того, як лікар може служити своєму пацієнтові. На жаль, і раніше, і зараз знаходились лікарі, які бачать у хворому об’єкт наживи і яким абсолютно байдужа доля пацієнта. Але є й інші – ті, на яких тримається медицина. Ті, хто ночами стоять біля операційного столу, рятуючи життя. Ті, хто пішки обходять дільниці, отримуючи натомість жебрацьку зарплату. Ті, хто не вступає в угоду зі своєю совістю і на особисті кошти допомагає людям. Ті, хто з молитвою і вірою в душі починають свою зміну. Церква знає багато лікарів, які до кінця виконали заповідь Христа про любов до ближнього. Це Косма і Даміан, Кир і Іоан, Агапіт і наш недавній сучасник професор Валентин Войно-Ясинецький, більш відомий як архієпископ Лука. Але першим в числі цих святих лікарів, без сумніву, стоїть Пантелеімон, який заклав духовні основи медицини і безкомпромісно з’єднав у своєму служінні високий професіоналізм і глибоку віру в Бога.

Джерело: https://news.church.ua

Поділитись:

Читайте наші новини в Telegram, Viber

Інші новини

У Вінниці відспівали загиблого воїна Олександра Лєсніка

18 травня 2024 року, Вінницька громада прощається із полеглим захисником України – Лєсніком Олександром Юрійовичем, 4 січня 2000 року народження. Олександр став на захист Батьківщини на початку повномасштабного вторгнення. Воював у складі 14-ї бригади оперативного призначення Нацгвардії «Червона калина», був розвідником.  Загинув у бою поблизу села Вербове Запорізької області 26 липня минулого 2023 року. Та […]

19.05.2024

Літургія у Неділю Святих жінок-мироносиць в Успенському соборі міста Бар

19 травня 2024 року, у 3-тю Неділю після Пасхи, святих жінок-мироносиць, митрополит Вінницький і Барський Варсонофій звершив Божественну літургію у Свято-Успенському кафедральному соборі міста Бар. Архіпастирю співслужили: благочинний Барського округу архімандрит Серафим (Поворозник), клірики Барського округу та гості у священному сані. На Малому вході архіпастир нагородив правом носіння камілавки клірика Успенського собору міста Бар – […]

19.05.2024

Архієрейське богослужіння у Покровському храмі селища Стрижавка

18 травня 2024 року, митрополит Вінницький і Барський Варсонофій звершив Божественну літургію у храмі Покрова Пресвятої Богородиці селища Стрижавка Вінницького районного благочиння. Його Високопреосвященству співслужили: благочинний Вінницького районного церковного округу протоієрей Миколай Строк та клірики благочиння. Також архіпастирю співслужив клірик нашої єпархії протоієрей Вʼячеслав Кравченко, який вже третій рік захищає нашу землю на сході України. […]

18.05.2024