27 квітня – Лазарева субота. Чудо воскресіння Христом праведного Лазаря Чотириденного

Святий праведний Лазар, брат Марти та Марії, жив у селі Віфанія, неподалік Єрусалиму. Під час свого земного життя Господь Ісус Христос часто відвідував дім Лазаря, якого дуже любив і називав Своїм другом (Ін.11:3,11), а коли Лазар помер і вже чотири дні пролежав у труні, Господь воскресив його з мертвих (Ін. 11:17-44) (Воскресіння Лазаря згадується Церквою в суботу шостого тижня Великого посту – суботу Лазаря). 

Багато юдеїв, почувши про це, приходили до Віфанії і, впевнившись у дійсності цього найбільшого дива, ставали послідовниками Христа. За це первосвященники хотіли вбити Лазаря. Праведний Лазар згадується у Святому Євангелії ще один раз: коли за 6 днів до Великодня Господь знову прийшов до Віфанії, там був і воскреслений Лазар (Ів.12:1-2, Ін.12:9-11). 

Святі мощі єпископа Лазаря знайшли у Китії. Вони лежали у мармуровому ковчезі, на якому було написано: “Лазар Четвероденний, друг Христів”. Візантійський імператор Лев Мудрий (886–911) наказав у 898 році перенести мощі Лазаря до Константинополя та покласти у храмі в ім’я праведного Лазаря.

За переказами, Лазар, будучи єпископом, удостоївся відвідин Божої Матері і отримав від неї омофор, зроблений її руками. Після чудесного воскресіння святий Лазар жив ще 30 років, зберігаючи строгу помірність, і помер на острові Кіпрі.

Про місце поховання Лазаря

Паломникам, які відвідують Святу Землю, показують дві гробниці праведника: одну у Віфанії в Єрусалимі, а іншу у місті Кітім на острові Кіпрі. Не доїжджаючи до Святого Граду близько двох з половиною верст, прочани відвідують Віфанію, розташовану на східному боці одного передгір’я Олеонської гори. А трохи на північний схід і нижче вказують гробницю Лазаря, шановану також і магометянами. Невеликий вхід, пробитий у скелі, веде у вузьку глибоку печеру. Спустившись 25 сходинками, прочани зустрічають невеликий майданчик з кам’яним столом у кутку, що служить престолом у дні богослужінь у Лазарєву суботу. Майданчик вважається місцем проголошення Господа: «Лазаре, прийди геть!» Ще п’ять щаблів униз – і похоронна печера. Тут зазвичай прочитують Євангеліє від Іоанна про воскресіння Лазаря (Ін.11:1-7,11-45) та тропарі Вербного тижня. 

А на острові Кіпрі існує друга гробниця праведного Лазаря. У 90 км від міста Лімассола, по дорозі, що лежить між сопок, прочани прибувають до міста Ларнаки, де знаходиться храм, присвячений Лазарю, там він служив. Храм стоїть на місці первісної церкви ІХ–Х ст., збудованої над могилою Лазаря. Справжня будівля храму XVII ст. зроблено з каменю, розмір його 35х17 м, є два двері (з півночі та заходу), триярусна дзвіниця, великий двір, музей. Храм чотиристовпний, якщо два стовпи рахувати і у вівтарі, то шестистовпний, все покрито мармуром. Є три бічні межі. По центру – велика люстра: 5 ярусів свічок знизу та три яруси зверху, та дві люстри з боків. Зліва від вівтаря знаходиться чудотворна ікона Богоматері, а праворуч біля вівтаря печера – гробниця праведного Лазаря. 

Позаду храму на висоті розташовані хори. Вхід у печеру йде семи сходами під вівтар храму. Розмір печери 6х12 м. Мощі праведного Лазаря знаходяться посередині: голова та половина його кісток. А друга половина мощей була у Константинополі, хрестоносці у 1291 р. віднесли їх до Франції, до Марселя. Праворуч знаходиться іконостас, в якому ікони розташовані в три ряди, і є прикраси у два ряди між іконами. Поперек печери стоїть гробниця з написом: Лазар – друг Божий. Рака – як стіл. Храм – з дзвіницею, по довжині храму проходить галерея 2,5-3 м висоти, як коридор по поверхні двору, є бічні двері: північні і південні, із заходу – великі вхідні. І є дві кафедри бічні для проповідників. Це місце також шанується всіма православними християнами як велика святиня, як доказ безперечної милості, любові та всемогутності Божої. Воскресіння Лазаря явило владу та могутність над смертю.

За матеріалами Рівненської єпархії УПЦ.

Підписуйтесь на наші новини в Telegram — швидко, зручно та завжди під рукою у вашому телефоні!