Усікновення глави Іоанна Предтечі: Історія свята (+відео) 

11.09.2023

11 вересня (29 серпня за старим стилем) православні християни згадують Усікновення глави Пророка, Предтечі і Хрестителя Господнього Іоанна – насильницьку смерть великого пророка.

Він передбачив пришестя Месії і хрестив Господа Іісуса Христа у водах ріки Йордан. «Немає долі більш величної і більш трагічної», – писав митрополит Сурожський Антоній у своїй проповіді на Усікновення глави Іоанна Предтечі.

Цього дня Українська Православна Церква згадує новозавітні події, описані в 14-тій главі Євангелія від Матвія і 6-й главі Євангелія від Марка.

Святого Іоанна Хрестителя ув’язнили в темницю за наказом царя Ірода Антипи. Ірод в той час правив у Галілеї, і великий пророк викривав гріхи та злочини його і його оточення. Тетрарх (тобто один з чотирьох римських правителів Іудеї) боявся стратити святого: його любив народ, і Ірод боявся народного гніву. Але дружина його брата Іродіада, з якою він жив разом, намовила свою дочку Саломею обманом змусити царя вбити в’язня. На бенкеті Саломея танцювала для Ірода. Танець так сподобався йому, що він поклявся виконати будь-яке її бажання. Саломея попросила голову Іоанна на блюді. Ірод виконав прохання. Так пророк прийняв мученицьку смерть.

За що ув’язнили Іоанна Предтечу?

Іоанн Хреститель викривав тетрарха Галілеї Ірода Антипу у багатьох злодіяннях. Ірод жив разом з дружиною свого брата Филипа Іродіадою, чим грубо порушував єврейський звичай. Пророк не боявся жорстокого царя і говорив про його гріхи перед народом. Ірод посадив його в темницю, але не хотів стратити: боявся людських хвилювань – іудеї любили і шанували праведника.

Що можна їсти у свято Усікновення глави Іоанна Предтечі?

У цей день – суворий піст. Постники не їдять м’ясо, рибу, яйця і молочні продукти. Їжу можна приправляти тільки рослинною олією. Гастрономічні обмеження в це свято – вираження нашої скорботи про смерть великого Іоанна Хрестителя.

Глава Іоанна Предтечі – історія святині

Через багато років після страти Іоанна Предтечі земля, у якій спочивала посудина з його святою главою, перейшла у власність благочестивого вельможі Інокентія. Сосуд виявили під час будівництва церкви. Це було перше чудове обрітення глави Іоанна Хрестителя.

Від святині стали відбуватися чудеса. Інокентій побожно зберігав главу пророка, а незадовго до своєї смерті знову зарив її в тому ж місці – щоб вона не була поругана іновірцями.

За переказами, під час правління імператора Костянтина святий Іоанн Хреститель з’явився двом ченцям – паломникам, які приїхали до Єрусалима. Вони відкопали посудину з його святою главою і вирішили привласнити велику святиню собі. Сховали в мішок і вирушили додому. По дорозі вони зустріли гончаря, якому довірили нести дорогоцінну ношу. Предтеча знову з’явився – гончарю. По слову пророка цей благочестивий чоловік покинув ченців разом з главою пророка. Запечатану посудину передавали в його родині від покоління до покоління.

Як говорить переказ, потім святиня потрапила до рук єретика – священника Євстафія. Він був послідовником єресі аріанства. Користуючись чудодійною силою, що виходила від глави, він спокусив безліч людей в єресь. Але таємне стало явним – блюзнірство відкрилося. Євстафій закопав святиню в печері поруч з Емессою, бажаючи потім повернутися і забрати її.

Єретику не вдалося повернути собі главу пророка: в печері заснували монастир. У 452 році архімандриту монастиря Маркелові з’явився Іоанн Хреститель. Святий вказав, де покоїться його глава. Це було друге чудове обрітення глави Іоанна Хрестителя. Її перенесли в Емессу, а потім до столиці Візантії – Константинополь.

У 850 році главу пророка знову перенесли в Емессу, а потім, під час набігу сарацинів, в Комани. Коли в Команах почалися іконоборські гоніння, святиню сховали. Коли іконошанування було відновлене, Патріарх Ігнатій під час молитви отримав знання про місце, де зберігається чесна глава. Святиню знайшли – це було третє чудесне обрітення глави Іоанна Хрестителя. Главу перенесли в придворну церкву. Зараз частина її зберігається на Святій Горі Афон.

Перше і друге чудове обрітення глави Іоанна Хрестителя Церква згадує 9 березня за новим стилем (24 лютого за старим стилем). Свято третього обрітення глави святого Іоанна Предтечі – 7 червня за новим стилем (25 травня за старим стилем).

Ікона Усікновення глави Іоанна Предтечі

До нас дійшли ікони Усікновення глави Іоанна Предтечі ранньовізантійської епохи. Це мініатюра з Александрійської хроніки і фрески церкви святого Іоанна Предтечі в Чавушині в Каппадокії.

У середньовізантійський період широке поширення одержав такий іконописний сюжет: пророк схилився, і воїн заносить над ним меч; дійство відбувається на тлі пустелі. Також главу святого Іоанна зображували відокремленою від тіла. При цьому з шиї пророка виливалася кров, а його кат стояв над ним і вкладав меч в піхви.

На давньоруських іконах главу пророка Іоанна Хрестителя писали в чаші на тлі храму. По обидва боки від неї були написані монахи, священнослужителі та імператор Костянтин.

Часто іконописці зображували святого схиленим, зі зв’язаними попереду руками; при цьому воїн заносив над ним меч. Такий сюжет можна побачити, наприклад, на фресках у соборі Різдва Богородиці Антонієвого монастиря у Великому Новгороді (1125 рік), у Спасо-Преображенському соборі Мірожского монастиря в Пскові (близько 1140 року), церкви Благовіщення на Мячине в Великому Новгороді (1189 рік).

Читайте також: Де знаходиться справжня глава Іоанна Предтечі?

Поділитись:

Читайте наші новини в Telegram, Viber

Інші новини

Чергова замовна брехлива стаття у «33-ому»

16 лютого на сайті газети «33 канал» було опубліковано матеріал Тетяни Квасюк під назвою «Терор матушці влаштували священики УПЦ (МП) та віряни». Нам добре відоме упереджене ставлення цього видання до Української Православної Церкви і, скоріш за все, на чергову порцію наклепу та образ на адресу Вінницької єпархії УПЦ навряд чи хто звернув би зайву увагу, якби не людина, яка розповсюджує очевидну брехню і ницість, з […]

21.02.2024

24 лютого у всіх храмах та монастирях Вінницької єпархії помоляться за загиблих під час війни та звершать молебні за захисників України

24 лютого 2024 року, в другі роковини з початку трагічних подій, повʼязаних з повномасштабною російською військовою агресією проти України, з благословення митрополита Вінницького і Барського Варсонофія, у всіх храмах та монастирях Вінницької єпархії Української Православної Церкви будуть звершені панахиди за загиблими і померлими під час цієї війни, а також молебні за захисників і захисниць України […]

20.02.2024

Архіпастир відзначив день свого Небесного Покровителя — преподобного Варсонофія Великого

19 лютого 2024 року, у день пам’яті преподобного Варсонофія Великого, митрополит Вінницький і Барський Варсонофій звершив Божественну літургію в Свято-Троїцькому соборі Браїлівського жіночого монастиря. Архіпастирю співслужили клірики Вінницької єпархії та гості у священному сані. Цього дня, свята Православна Церква вшановує пам’ять преподобного Варсонофія Великого, Небесного Покровителя нашого архіпастиря. Богослужбові піснеспіви виконував сестринський хор під управлінням […]

19.02.2024