РІЗДВЯНЕ ПОСЛАННЯ митрополита Вінницького і Барського Варсонофія духовенству, чернецтву і всім вірним Вінницької єпархії Української Православної Церкви

Всечесні отці, боголюбиві іноки та інокині, дорогі брати і сестри!

У великий та спасительний день Різдва Христового з щирою радістю вітаю вас із святом пришестя у світ Господа і Спасителя нашого!
Народившись від Пречистої Діви Марії, Господь Іісус Христос поклав початок справі спасіння світу, відкрив нам шлях до Небесного Царства. «Через народження Христа знищено тривалу ворожнечу і довгу війну та настав мир, довгоочікуваний ангелами і праведними людьми… Бог на землі, людина на небі, ангели співслужать людям, люди у спілкуванні з ангелами та іншими горніми силами… природа, від якої херувими оберігали рай, з’єдналась сьогодні з Богом» — говорить святитель Іоанн Златоуст. Радість Різдва Христового – радість нетлінна і вічна. В реальності різдвяної радості Церква Христова живе протягом усього часу свого буття. Більш ніж за дві тисячі років Церква знала благоденство і гоніння, перебувала в мирі і боролася за життя, охоплювала місією світ і опинялась на межі існування. Втім будь-які зовнішні обставини завжди були безсилі проти благодатної дійсності церковного буття, невід’ємною складовою якої є радість Божого пришестя у світ.
Минулий рік увійде в історію як один з найважчих для Української Православної Церкви. Страждання і випробування воєнного часу Церква проходить разом з нашою державою та українським народом. Лише силами Вінницької єпархії було зібрано більше 3 мільйонів гривень на військову амуніцію, передано 320 тонн допомоги усім постраждалим, придбано 5 автомобілів для ЗСУ та 2 для потреб швидкої допомоги. Монастирі і храми відчинили двері для біженців і постраждалих від бойових дій, на території парафій діють бомбосховища, відкриваються волонтерські центри.
Разом з цим, тривалий час ми спостерігаємо парадоксальну ситуацію: у воюючій країні, яка сама є жертвою агресії, Христова Церква, без перебільшення, є гонимою і ті, хто наразі мають владу, ухвалюють рішення і керують процесами в державі, прислухаються здебільшого до недоброзичливців та навіть явних ворогів Церкви, до тих, хто провокує агресію до Її духовенства і вірних. На жаль, депутати Вінницької обласної ради також не залишились осторонь згубних для суспільства і держави процесів. Наприкінці минулого року ними було ухвалене звернення до президента України з вимогою заборонити діяльність Української Православної Церкви.
При цьому, ми добре знаємо, що воротам пекла не здолати Церкви Христової. Як наочний приклад цього, ми спостерігаємо як Церква, навіть в умовах обмежень і утисків, продовжує нести свою місію. Живучи і діючи серед подекуди вороже налаштованого суспільства, наші вірні долають спокуси гніву, ненависті та ропоту. Навіть будучи членами гонимої Церкви люди не перестають виявляти дієву любов до України, піклуватись про її захисників, творити справи милосердя для тих, кого війна залишила без даху над головою, засобів існування і можливості нормального життя. Програючи з точки зору світу цього, Церква, насправді, перемагає, зміцнюючись духовно в служінні Богу та ближнім. Основу духовної міцності Церкви складає, зокрема, і благодатна радість Різдва Христового, котру, як і більш ніж дві тисячі років тому, Церква переживає цими днями у повноті та неповторності.
Щороку Всемилостивий Господь сподобляє нас бути свідками і навіть причасниками «великої благочестя тайни» (1Тим. 3:16) – пришестя у плоті Сина Божого. Нехай же цей благодатний досвід послужить нам у зміцнення духовних і тілесних сил в наш нелегкий час скорботи та випробувань, а тиха радість в Господі, що народився, не полишає наших сердець ні в часи випробувань, ні посеред глибокого та непохитного миру, яким нехай благословить новонароджений Спаситель нашу Україну і нашу Церкву.

+ Варсонофій

митрополит Вінницький і Барський

м. Вінниця, Різдво Христове 2022/23 р.