Барський жіночий монастир

Адреса: вул. Покровска, 1; с. Гайове, Жмеринський (Барський) район, Вінницька область

Настоятелька: ігуменя Димитрія (Філікова)

Престольні свята:
1 жовтня — Барської ікони Божої Матері
2 серпня — Пророка Божого Іллі
2 травня — Блаженної Матрони

В монастирі знаходиться чудотворна ікона Пресвятої Богородиці «Барська»

Контакти: 097 551 38 08

Картка для пожертв і замовлення записок ПриватБанк: 4149 6090 1579 4763 (Філікова Галина Сергіївна).

Розклад богослужінь:
у будні дні:
6.00 – Полунонниця. Акафіст Барській іконі Божої Матері. Часи. Божественна Літургія.
16.00 (зимовий час) – Вечірнє богослужіння.
17.00 (літній час) – Вечірнє богослужіння.

у недільні та святкові дні:
7.00 – Полуношниця. Акафист Барській іконі Божої Матері. Часи. Божественна Літургія.
16.00 (у зимовий час) о 17:00 (у літній час) – Вечірнє богослужіння.

Історія Барського монастиря:

Древній Барський чоловічий монастир спочатку був заснований в лісі, неподалік м. Бар. Після 1596 року православний монастир був розорений, і всі маєтки були віддані єзуїтам, а потім – базиліянцям. Тільки в 1837 році будівлі Барського монастиря були передані православному духовному відомству і тут знову піднеслася молитва православних ченців.

При Свято-Покровському православному чоловічому монастирі в місті Барі з 1845 по 1860 роки діяло духовне училище, де протягом 15-ти років отримували православну освіту і виховання діти Подільського духовенства, майбутні православні пастирі. У 1860 році Барське училище було переведене у Кам’янець-Подільський.

Древній переказ свідчить, що з ХVII століття у Барському православному чоловічому монастирі на Поділлі перебувала чудотворна ікона Божої Матері Барська.
Перейменування Барського монастиря з чоловічого в жіночий відбулося за визначенням Святішого Синоду 20 липня 1881 року, – «в увагу того, що в Подільської єпархії дев’ять чоловічих монастирів, в яких живе 113 монахів, і тільки два жіночих, і в них 119 монахинь, і поверх того, є вельми значна кількість бажаючих вступити в ці монастирі, котрі соромляться через брак вільних вакансій». Внаслідок Синодальної постанови, чернецтво Барського монастиря було переміщено по іншим чоловічим монастирям, а в Бар переведені скарбниця Браїлівського жіночого монастиря монахиня Мелетіна в званні настоятельки Барської Обителі, і з нею сім черниць і п’ять послушниць. Для здійснення богослужінь при монастирі був відкритий притч зі священика та двох псаломщиків.

У 1887 році Святійший Синод РПЦ встановив загальноцерковне шанування Барської ікони Божої Матері 1 (14) жовтня – у день святкування Покрови Пресвятої Богородиці.

14 жовтня 1921 року ігуменею Софією (Рачинською) був складений Акафіст Пресвятій Богородиці на честь Барського чудотворного образу.
На початку 60-х років ХХ сторіччя Барський Свято-Покровський жіночий монастир був закритий безбожною владою, а сестри переведені до Браїлівського жіночого монастиря. Чудотворний Образ монахиням вдалося врятувати – насельниці встигли передати ікону благочестивим місцевим жителям. А в 1962 році закрили і Браїлівський жіночий монастир, тоді ігуменя Клавдія з черницями Серафимою, Херувимою, Амвросією та інокинею Гавриїлою, купили половину будинку в м. Бар, забрали туди ікону і заховали її. Вони свято шанували цей Образ і просили Царицю Небесну про відкриття Обителі, адже здавна ця ікона знаходилася в монастирських стінах і її називали Барською-монастирською. У підпіллі древній Образ перебував до 90-х років ХХ сторіччя. Тоді ж вийшла постанова уряду про передачу культових споруд віруючим, але Барський монастир був переданий католицькій церкві.
Останньою хранителькою чудотворного Образу Божої Матері була матінка Гавриїла. По-старості та через хворобу їй довелося передати ікону в 1994 році в Одеську єпархію, де вона перебувала до 1999 року.

У 1999 році давня святиня була привезена в місто Бар і Хресним ходом принесена в Свято-Успенський собор, де її встановили в особливому кіоті біля іконостасу. Віруючі знову потягнулися до чудотворного образу, з молитвою прибігаючи до заступництва Цариці Небесної.

У 2002 році митрополит Вінницький і Могилів-Подільський Макарій благословив створити в місті Барі громаду на честь Барської ікони Божої Матері. Незабаром на околиці міста почалося будівництво храму блаженної Матрони Московської, біля якого і утворилася громада.

1 червня 2010 Указом архієпископа Вінницького, храм блаженної Матрони Московської і землі були передані під скит Браїлівського жіночого монастиря. Ігуменя Антонія з сестрами поступово почали відновлювати чернече життя в новій обителі. Почалося будівництво огорожі, Святих воріт і сестринського корпусу з трапезною та келіями. У цьому ж році 19 жовтня відбулося освячення Храму блаженної Матрони Московської.

З 1 жовтня по 31 грудня 2010 року проходив Хресний хід з Барської Іконою Божої Матері по всіх благочинням Вінницької єпархії, щоб знову згадати про чудотворний образ, який знали і любили не тільки на Поділлі, але й в інших країнах.

12 січня 2011 року урочистим Хресним ходом, в якому брали участь все духовенство Вінницької єпархії, була перенесена ікона Барської Божої Матері зі Свято-Успенського Собору міста Бара в Скит Браїлівського жіночого монастиря. Ікона була встановлена в спеціальному кіоті в храмі блаженної Матрони Московської з правого боку біля іконостасу. З цього часу в храмі блаженної Матрони Московської кожен день служиться Божественна літургія, перед початком якої сестри і всі прихожани співають на розпів акафист перед чудотворним образом.

У 2011 році Священним Синодом УПЦ святкування Барської ікони Божої Матері було перенесено на 1 жовтня (нового стилю) і в цей святковий день був освячений новозведений корпус для сестер.

4 червня 2012 року, в день Святого Духа, була здійснена урочиста закладка Собору на честь Барської ікони Божої Матері з нижнім храмом на честь пророка Божого Іллі.

20 липня 2012 року Священним Синодом УПЦ Скит на честь Барської Божої Матері отримав Статус самостійного монастиря, ігуменею якого була матушка Антонія (Стеценко).

23 травня 2023 року, рішенням Священного Синоду Української Православної Церкви, згідно подання Преосвященного митрополита Вінницького і Барського Варсонофія, настоятелькою жіночого монастиря на честь Барської ікони Божої Матері призначена насельниця обителі – монахиня Димитрія (Філікова). 18 червня того ж року, у соборному храмі Барського монастиря, митрополитом Вінницьким і Барським Варсонофієм, монахиню Димитрію (Філікову), було зведено в ігуменське достоїнство з врученням жезла.