СОБОР ВІННИЦЬКИХ СВЯТИХ — НЕБЕСНІ ПОКРОВИТЕЛІ ПОДІЛЬСЬКОЇ ЗЕМЛІ

14 вересня Православна Церква молитовно вшановує Собор Вінницьких святих — угодників Божих, життя, служіння або мученицький і сповідницький подвиг яких пов’язані з Вінниччиною.

Це свято особливим чином об’єднує різні сторінки багатовікової церковної історії Поділля. Серед Вінницьких святих — преподобні Києво-Печерські, святителі, архіпастирі, сповідники та новомученики ХХ століття. Вони жили у різні епохи, несли різне служіння, але кожен із них залишив духовний слід на Подільській землі.

ВІД ПЕЧЕР ПОДНІСТРОВ’Я ДО ДРЕВНІХ ПРАВОСЛАВНИХ ОБИТЕЛЕЙ

Християнська історія Вінниччини сягає глибини століть. Одним із найдавніших духовних осередків краю є Лядівський скельний монастир над Дністром. Церковне передання пов’язує його початок із преподобним Антонієм Печерським — засновником чернечої традиції Києво-Печерської лаври.

За переданням, близько 1013 року, повертаючись зі Святої Гори Афон до Києва, преподобний Антоній зупинився на Поділлі, на високому березі Дністра. Тут він подвизався у печері та поклав початок чернечому життю. До наших днів Лядівська обитель зберігає пам’ять про преподобного, а його ім’я стало одним із перших духовних містків, що поєднали Подільську землю зі святогірською та києво-печерською традиціями.

Інший преподобний, пов’язаний з історією краю, — князь Феодор Острозький, який після багаторічного державного і військового служіння прийняв чернецтво у Києво-Печерському монастирі. У XV столітті під його владою перебували, зокрема, Вінниця, Брацлав і Хмільник. Князь був відомий як захисник Православної віри та благодійник православних храмів і монастирів.

СВЯТИТЕЛІ, НАРОДЖЕНІ ТА СЛУЖИВШІ НА ПОДІЛЛІ

Особливе місце серед Вінницьких святих належить святителю Феодосію Чернігівському. Він народився у XVII столітті в Уланові на Вінниччині у родині священника. Згодом святитель став одним із визначних православних архіпастирів свого часу, а його ім’я назавжди увійшло в історію Українського Православ’я.

З Вінницею безпосередньо пов’язане й ім’я святителя Петра Могили, митрополита Київського. У 1632 році при Вознесенському чоловічому монастирі у Вінниці за його сприяння було засновано православний братський колегіум. Він став одним із важливих осередків богословської освіти та книжності тогочасного Поділля. Історичні документи також засвідчують особисте перебування святителя Петра у Вінниці.

У селі Махнівка, що на Вінниччині, народився преподобний Феофіл Київський, Христа ради юродивий. Відмовившись від земної слави та людської пошани, він обрав особливий шлях духовного подвигу — юродство заради Христа. Його життя було сповнене молитви, смирення, милосердя і служіння людям.

Важливою постаттю церковної історії Вінниці початку ХХ століття став святитель Амвросій (Полянський). У 1918 році він був хіротонісаний на єпископа Вінницького, вікарія Подільської єпархії, та став першим православним архієреєм, який постійно проживав у Вінниці. Його служіння припало на надзвичайно складні роки революційних потрясінь і початку гонінь на Церкву. Святитель залишився вірним Православ’ю, за що зазнав переслідувань, арештів і заслання.

ВІННИЧЧИНА — ЗЕМЛЯ НОВОМУЧЕНИКІВ

Особливо трагічною сторінкою історії Православ’я на Поділлі стали гоніння ХХ століття. Закривалися і руйнувалися храми та монастирі, духовенство і миряни зазнавали арештів, заслань та розстрілів. Саме в цей період Вінницька земля явила Церкві цілий сонм мучеників і сповідників.

Серед них — священномученик Олександр (Петровський), який у 1933 році став першим правлячим архієреєм новоутвореної Вінницької єпархії. В умовах масового закриття храмів він продовжував архіпастирське служіння, зокрема звершував богослужіння у надзвичайно складних умовах. Згодом святитель був переведений до Харкова, де зазнав переслідувань і мученицьки завершив земний шлях.

У 1937 році Вінницьку кафедру очолив священномученик Інокентій (Тихонов). Його служіння на Поділлі було коротким, але завершилося мученицьким подвигом. Архіпастир був заарештований органами НКВС і 29 листопада 1937 року розстріляний у Вінниці.

До Собору входить також священномученик Порфирій (Гулевич), життя якого було тісно пов’язане з Поділлям. Він також став жертвою безбожницьких гонінь і був розстріляний у 1937 році.

Поруч з архіпастирями Церква вшановує священнослужителів і ченців, які не зреклися Христа навіть перед загрозою смерті. Їхній подвиг нагадує, що святість — це не лише надбання далекої давнини. Вона виявлялася і зовсім недавно — у житті людей, які ходили знайомими нам вулицями, служили у подільських храмах, проповідували нашим предкам і віддали життя за вірність Богові та Його Церкві.

П’ЯТНАДЦЯТЬ НЕБЕСНИХ ПОКРОВИТЕЛІВ ВІННИЧЧИНИ

До Собору Вінницьких святих увійшли 15 угодників Божих:

святитель Петро Могила, митрополит Київський;

святитель Амвросій (Полянський), єпископ Кам’янець-Подільський, сповідник;

святитель Феодосій Чернігівський;

преподобний Антоній Печерський;

преподобний Феодор Острозький, князь Печерський;

преподобний Феофіл Київський, Христа ради юродивий;

священномученик Олександр (Петровський), архієпископ Харківський;

священномученик Інокентій (Тихонов), архієпископ Вінницький;

священномученик Порфирій (Гулевич), єпископ Сімферопольський;

священномученик Іоанн Мельниченко;

священномученик Олексій Воробйов;

преподобномученик Іоанн (Лаба);

преподобномученик Василь (Мазуренко);

преподобномученик Євтихій (Качур);

преподобномученик Геннадій (Ребеза).

ВСТАНОВЛЕННЯ СВЯТКУВАННЯ

Спільне церковне вшанування святих, пов’язаних із Вінницькою землею, було встановлене у 2015 році.

Після проведення історичної роботи та збирання матеріалів про життя подвижників було порушено питання про встановлення окремого дня їх соборної пам’яті. 1 квітня 2015 року Священний Синод Української Православної Церкви ухвалив встановити святкування Собору Вінницьких святих 1 вересня за старим стилем — 14 вересня за новим.

Для нового свята було складено окрему богослужбову службу Собору Вінницьких святих. Її автором став протоієрей Олег Кожушний. Також була написана соборна ікона Вінницьких святих.

Перше урочисте богослужіння з нагоди нововстановленого свята відбулося 14 вересня 2015 року.

ІКОНА СОБОРУ ВІННИЦЬКИХ СВЯТИХ

Іконографія Собору має глибокий символічний зміст. Святі постають разом як єдина духовна родина Подільського краю. Над ними — образ Спасителя, а композиція поєднує постаті угодників Божих із церковною історією Вінниччини.

Особливе місце в іконографії займають також шановані образи Пресвятої Богородиці, пов’язані з нашим краєм: Браїлівська-Ченстоховська, Браїлівська-Почаївська, Вінницька (Вінницько-Рожецька), Зиновінська, Писарівська та Барська ікони Божої Матері.

Таким чином, соборний образ є своєрідною іконою духовної історії Вінниччини — історії, в якій нерозривно поєднані монашество, архіпастирське служіння, богословська освіта, шанування Божої Матері та мученицька кров за віру Христову.

СОБОР СВЯТИХ — ЖИВА ІСТОРІЯ ВІННИЧЧИНИ

Собор Вінницьких святих — це не лише церковна пам’ять про визначних подвижників минулого. Це свідчення того, що святість не має часових чи географічних меж.

Від преподобного Антонія, який, за церковним переданням, молився у скелях над Дністром понад тисячу років тому, до новомучеників ХХ століття простягається безперервна духовна нитка. Змінювалися держави та кордони, поставали і зникали міста, храми переживали часи розквіту і руйнування, однак молитва не припинялася.

Для сучасного православного християнина особливо важливо усвідомлювати: святі, яких ми прославляємо, — не далекі від нас постаті. Це небесні покровителі нашої землі. Їхніми стопами освячена Вінниччина, їхня молитва лунала у наших храмах і монастирях, їхня кров була пролита тут за Христа.

Тому вшанування Собору Вінницьких святих є водночас молитвою, пам’яттю та закликом. Молитвою — до наших небесних заступників. Пам’яттю — про багатовікову православну історію Подільської землі. І закликом — залишатися вірними Христу за будь-яких обставин життя.

У день соборної пам’яті Церква звертається до угодників Божих, які просіяли на Вінницькій землі, просячи їхнього молитовного заступництва за наш край, його духовенство і вірян, за українських воїнів, за мир і за весь український народ.

Всі святі землі Вінницької, моліть Бога за нас!