Слово на вручення жезла Преосвященному Варсонофію (Столяру), виголошене БЛАЖЕННІШИМ МИТРОПОЛИТОМ ВОЛОДИМИРОМ (САБОДАНОМ), у день його архієрейської хіротонії у Свято-Успенській Києво-Печерській Лаврі 28 серпня 2012 року

Возлюблений у Христі Іісусі співбрате наш Преосвященний єпископе Варсонофію!

Нині ти соборною молитвою і рукопокладенням співбратів твоїх по єпископату сподобився восприйняти Божу благодать, освячуючу тебе до високого служіння архієрейського. Братські вітаємо тебе з цим даром милості Божої.

Церква наша живе, розширює своє служіння в навколишньому світі який ставить перед нею нові запитання, на які необхідно дати «відповідь кожному запитуючому вас… із лагідністю та благоговінням» (1 Петра 3:15). Благословенням Божим зростає кількість єпископату нашої Церкви, і знову ж сьогодні, як і щоразу, Нашим обов’язком є звернутися до тебе з цим словом настанови.

Будь нелінностним у тому труді, який із омофором нині покладено на твої плечі. З батьківською турботою вникай у потреби твоїх пасомих. Як архіпастирю Церкви Христової, тобі з терпінням та сумлінністю належить охороняти чистоту Православної віри. Стій подібно Божественному Аввакуму на сторожі святих істин та традицій православної віри, являй себе неослабним піклувальником благочестивого народу Божого. Звершуй своє служіння Церкві Христовій, її вірним чадам в світлості розуму, спокійній твердості, без роздратування. На твоєму архіпастирському шляху зустрінуться і такі, що противляться, або мають непослух, але ти поступай так, щоби міг сказати з чистою совістю, повторюючи слова псалмоспівця Давида – душа моя перебувала в мирі, живучи з тими хто ненавидить мир (Псалом 119:6). Постійно пильнуй, щоби ввірене твоєму піклуванню стадо не було розкрадено, оскільки Сам Господь прикликає пастирів Церкви покласти душу свою за овець своїх (Від Іоанна 10:11).

Не можу не нагадати в черговий раз і слова святого апостола Павла з його послання до Тимофія, адже саме він в повному обсязі визначає і навчає нас, яким повинен бути єпископ, і як він повинен звершувати своє служіння. А повинен він бути «… бездоганний, … тверезий, невинний, чесний, … миролюбивий» (1 Тимофію 3:2,3).

Своїми силами без допомоги Божої благодаті ніхто з нас не може понести покладені на нього обов’язки. Тільки віра в Бога і Спасителя, Якого повинна «прагнути душа, і по Кому томиться плоть» (Псалом 62:2) запалює в душах проміння надії, що Господь є нашою непохитною опорою і поводирем на архіпастирському шляху. Шлях єпископства – це шлях подвигу в ім’я тих, заради кого Господь наш Іісус Христос віддав Своє життя, кого Він іскупив Своєю Кров’ю. Шлях єпископства – шлях апостольський. Єпископ – апостол Христов, який присвячує своє життя проповіді вчення Свого Небесного Учителя та, якщо необхідно, то повинен і життя своє віддати заради Його торжества.

Обов’язки єпископа різносторонні, відповідальні та тяжкі. Ці обов’язки явно і докладно викладені святим апостолом Павлом в його посланнях до тих осіб, яких він рукопокладав, щоб вести Церкву Христову. Єпископ є продовжувач справи Христа і святих Апостолів. Що може бути вище за це і відповідальніше? Єпископ – наступник апостольської влади, а тому він повинен мати і апостольську ревність про славу Христову і спасіння ввірених йому. Єпископ є по перевазі благодатний будівничий Таїн Божих, а це потребує від нього особливої моральної чистоти, бадьорості духу і совісті. Він є учителем правди, а це потребує від нього глибокого знання Божественного вчення і людської природи. Єпископ – керівник на шляху спасіння не лише овець стада Христового, але й церковних пастирів. Необхідно мати високий досвід в духовному житті, адже, нажаль, і серед пастирів зустрічаються вовки у овечих шкірах, які розтлівають паству.

Нехай кредом твого життя і твого служіння стануть слова, які запам’ятай від сьогоднішнього дня і назавжди, – «пастир для пастви», а не навпаки.

Перечитуй слова священицької Присяги, яку ти свого часу приймав, та того Сповідання віри, яке оголосив сьогодні в Нашій присутності, в присутності співбратів – архіпастирів та народу Божого, – у них чітко викладені орієнтири безпомилкового служіння та можливості догодити Господеві.

Твоє становлення проходило на Наших очах. Послухи, які покладалися на тебе священноначаллям виконувалися тобою сумлінно, та з дійсно чернечим смиренням, яке привито тобі твоїми батьками, духовними наставниками, а особливо намісником Нашої святої Лаври Преосвященним митрополитом Вишгородським і Чорнобильським Павлом.

Уповай на допомогу Божу в твоєму особливому служінні, яке розпочинається з сьогоднішнього дня, на предстательство Цариці Небесної, під чиїм Богоматірним Покровом перебуває Наша Свято-Успенська Києво-Печерська Лавра, на допомогу святих угодників Божих, преподобних отців Києво-Печерських, що являються світочами для всіх нас у сьогоднішньому буремному та секулярному світі.

А тепер прийми цей жезл – символ єпископської влади та служіння, зійди на кафедру та преподай благословення народу Божому, який в сьогоднішній день Успіння Пресвятої Богородиці, день престольного свята нашої Лаври зібрався та став молитовним співучасником твого духовного зростання.

+ ВОЛОДИМИР

Митрополит Київський і всієї України