24 квітня – день шанування ікони Божої Матері «Живоносне джерело»

У V столітті В Константинополі, поблизу так званих «Золотих воріт», знаходився сад , присвячений Пресвятій Богородиці. В саду було джерело, з давніх пір прославлений чудесами. Поступово це місце заросло чагарником, а воду затягло тіною.

Ікона Божої Матері “Живоносне Джерело”

Одного разу воїн Лев Маркелл, майбутній імператор, зустрів у цьому місці сліпця, безпорадного подорожнього, що збився з дороги. Лев допоміг йому вийти на стежку і влаштуватися у тіні для відпочинку, а сам вирушив на пошуки води для сліпого. Раптом він почув голос: «Лев! Не шукай води далеко, вона тут близько». Здивований таємничим голосом, він став шукати воду, але не знайшов. Коли ж зупинився в смутку і замисленості, вдруге пролунав той же голос: «Цар Лев! Піди під покров саду, зачерпни води, яку там знайдеш, і дай її спраглому, тіну, яку знайдеш у джерелі, поклади на його очі. Потім ти дізнаєшся, хто Я, що освячує це місце. Я допоможу тобі незабаром спорудити тут в ім’я Мого храм, і всі, хто приходитеме сюди з вірою і закликатиме Моє ім’я, отримають своїми молитвами повне зцілення від недуг». Коли Лев виконав все наказане, то сліпий негайно прозрів і без провідника пішов у Константинополь, прославляючи Богоматір. Це чудо відбулося при імператорі Маркіяні (391-457).

Імператора Маркіяна змінив Лев Маркелл (457-473). Він згадав про явище і передбачення Божої Матері, наказав очистити джерело і укласти в кам’яний круг, над яким був побудований храм на честь Пресвятої Богородиці. Імператор Лев назвав це джерело «Живоносним джерелом», так як в ньому проявилася чудодіюча благодать Божої Матері.

Імператор Юстиніан Великий (527-565) був людиною глибоко прихильним до православної віри. Він довго мучився водяною хворобою. Одного разу опівночі він почув голос: «Ти не можеш повернути собі здоров’я, якщо не нап’єшся з Мого джерела». Цар не знав, про якому джерелі говорить голос, і впав у смуток. Тоді Божа Матір явилася йому вже вдень і сказала: «Встань, цар, іди на Моє джерело, випий з нього води і будеш, як перш, здоровий». Хворий виконав волю Владичиці і незабаром одужав. Вдячний імператор спорудив біля храму, влаштованого Левом, новий прекрасний храм, при якому згодом був створений багатолюдний монастир.

У XV столітті відомий храм «Живоносного Джерела» був зруйнований мусульманами. До руїн храму приставили стражника-турка, який не дозволяв підходити до цього місця. Поступово строгість заборони пом’якшилася, і християни поставили там невелику церкву. Але й вона в 1821 році була зруйнована, а джерело засипане. Християни знову очистили руїни, відкрили джерело і раніше, черпали з нього воду. Згодом в одному вікні серед уламків було знайдено напівгнилий від часу і вогкості лист із записом десяти чудес від Живоносного джерела, здійснених з 1824 по 1829 роки. При султані Махмуді православні отримали деяку свободу в здійсненні богослужіння. Вони скористалися нею, щоб втретє спорудити храм над Живоносним джерелом. У 1835 році з великим торжеством Патріарх Костянтин у співслужінні 20 архієреїв і при великій кількості прочан освятив храм; при храмі влаштували лікарні і богодільні.

Чудо Божої Матері відбулося 4 квітня 450 року. В цей день, а також щорічно у п’ятницю Світлої седмиці Православна Церква святкує оновлення константинопольського храму в честь Живоносного джерела. За статутом в цей день звершується чин водоосвячення з пасхальним хресним ходом.

Пресвята Богородиця з Богодитям зображена на іконі над величезною кам’яною чашею, що стоїть у водоймі. У водойми, наповненого життєдайною водою, зображені стражденні тілесними недугами, пристрастями і душевними хворобами. Всі вони п’ють цю цілющу воду і отримують зцілення.