День Святого Духа. Архіпастир звершив літургію в день вшанування Зиновинської ікони Божої Матері в селі Шевченка Літинського благочиння

9 червня 2025 року, у день Святого Духа та вшанування Зиновинської ікони Пресвятої Богородиці, митрополит Вінницький і Барський Варсонофій звершив Божественну літургію у храмі святих Жінок-Мироносиць парафії Зиновинської ікони Божої Матері села Шевченка Літинського благочиння.

Разом із архіпастирем молились: секретар єпархії архімандрит Єнох (Торак); благочинний Літинського округу протоієрей Олег Макар; настоятель парафії протоієрей Володимир Кіщук; завідувач канцелярією єпархіального управління ієромонах Філарет (Олівінський), духовенство єпархії та гості у священному сані. Дияконський чин очолив керівник єпархіальної служби протоколу архідиякон Миколай Кравець.

На Малому вході клірик Літинського благочиння протоієрей Сергій Сташко був нагороджений палицею.

Під час богослужіння лунали молитовні прохання за перемогу і мир в Україні, за воїнів-захисників, а також за увесь боголюбивий український народ.

Після літургії всі присутні особливо вшанували Пресвяту Богородицю перед Її чудотворним Зиновинським образом, який зберігається у цьому храмі й шанується вірянами як джерело духовної сили та опіки Матері Христа Спасителя.

Після богослужіння архіпастир привітав усіх зі святом, а також особливо протоієрея Сергія Гудзенка, який в сьогоднішній день відзначає 45-річчя від дня народження.

Довідка:

Чудотворний образ походить із села Зиновинці (нині — село Шевченка Літинського району Вінницької області). Він датується початком XVII сторіччя й належить до рідкісного типу іконографії, зображаючи Богородицю із заплющеними очима — відноситься до типів «Виховання» або «Аравійська».

Зображення ймовірно створене благочестивим іконописцем місцевого походження, однак виконав його на високому художньому рівні.

У 1890–1895 роках заради пошани до образу в рідному селі збудували величний кам’яний собор, присвячений Живоначальній Трійці. Ікону помістили в золотий кіот, прикрасили срібною ризою з самоцвітами.

У 1828 році перед образом зцілився хлопчик із паралічем, який у майбутньому став великим архіпастирем – це був архієпископ Модест (Стрельбицький). Так і розпочалось народне шанування цієї ікони.

Навіть у 1935 році, коли комуністи руйнували храм, ікона світилася світлом. Її врятувала місцева мешканка Євдокія Дрійчук, і місцеве населення зберігло образ у таємниці.

У грудні 2004 року образ «відкрив очі» — лик Богородиці ожив, і це явище було зафіксовано місцевим настоятелем храму та парафіянами.

Ікона повернена на своє місце, збудовано храм на Її честь, де її шанують і донині: в парафії ведуть облік випадків зцілення та надзвичайних допомог Пречистої, даруючи в подяку до образу сотні дарів — хрестиків, намистин та каблучок.

Щороку у свято Зиновинської ікони, що припадає на другий день Святої Трійці, сотні паломників сходяться до села, де митрополит Варсонофій очолює урочисту літургію під відкритим небом.

Зиновинська ікона Божої Матері — це святиня з багатовіковою історією, випробувана часом. Вона поєднує високе іконописне мистецтво, дивовижні зцілення та велике духовне значення для багатьох вірян.

Пресвята Богородице спаси і збережи нас!