Субота акафіста. Похвала Пресвятої Богородиці — історія свята

У суботу 5-ї седмиці Великого посту православні християни з особливими молитовними почуттями і шаною прославляють Пречисту Богородицю Діву Марію.

Цей день за церковним календарем отримав назву Похвали Божої Матері, або ж суботи акафіста. На утрені, яку зазвичай звершують ввечері у п’ятницю, у храмах співається акафіст Божій Матері «Радуйся Невісто Неневістная». У ньому прославляються події земного життя святої Діви Марії, через Яку Господь наш Іісус Христос прийняв на Себе людську природу і визволив усе людство від рабства гріха.

Історія цього святкування, встановленого в ХІ столітті, сягає 626 року – тоді ворожа армія підступила під стіни столиці Візантії – Константинополя. Константинополь було врятовано завдяки заступництву Пречистої Діви Марії, до Якої в молитвах звернулося населення міста – адже недарма ще рівноапостольний князь Костянтин, засновуючи цю нову столицю Римської імперії, доручив її молитовному заступництву Пречистої Діви.

Чимало храмів на честь Божої Матері були споруджені в Константинополі. У Влахернському храмі зберігалася Її ікона, написана, за переданням, святим євангелістом Лукою. У ніч, коли об’єднані сили ворогів із моря та суші рушили на місто, народ шукав захисту в храмах Божих, колінопреклонно благаючи Заступницю врятувати їх. Патріарх Сергій, носячи на руках ікону Пресвятої Богородиці під міськими стінами, благав Господа про захист і спасіння. Тоді ж він омочив у море ризу Діви Марії. Раптово знялася страшна буря, що розсіяла і потопила судна нападників. Решта ворогів із соромом утекли. Із цієї нагоди було складено акафіст, який і співається у цей день в усьому православному світі. Слово акафіст, означає «гімн, що співається або читається стоячи». За думкою деяких дослідників, акафіст Богоматері було складено в VII столітті служителем Великої Константинопольської Церкви дияконом Георгієм Пісидійським.

Спочатку свято акафіста відбувалося в тому ж Влахернському храмі, де зберігалися чудотворна ікона Божої Матері та священні предмети Її земного життя — риза і пояс. Пізніше торжество стало загальним для усієї Східної Церкви.

Православна Церква звершує це свято задля ствердження вірних, які каються, в надії на Небесну Заступницю, адже Вона, уславивши Себе визволенням християн від ворогів видимих, тим більше допоможе тим, хто веде боротьбу з невидимими супротивниками. Співаючи цей акафіст, ми вшановуємо смирення Богородиці, з яким Вона прийняла волю Божу і Свою місію. Ми дивуємося мужності, з якою Діва Марія переносила всі страждання Свого Божественного Сина. Ми дякуємо Їй за неперервну молитву, якою Вона оберігає усіх людей, як немовби рідних дітей.

Підписуйтесь на наші новини в Telegram — швидко, зручно та завжди під рукою у вашому телефоні!