«Заклики до знищення України та виправдання військової агресії неспівставні з євангельським вченням» – заява ВЗЦЗ УПЦ

27 березня 2024 року в Москві під головуванням патріарха Кирила та за участі інших священнослужителів РПЦ відбулося позачергове засідання «Всемирного Русского Народного Собора», за результатами якого був затверджений та опублікований документ під назвою «Наказ XXV Всемирного Русского Народного Собора “Настоящее и будущее русского мира”». Публікуємо заяву Відділу зовнішніх церковних зв’язків УПЦ.

У зв’язку з цим заявляємо, що Українська Православна Церква відмежовується, категорично не поділяє і засуджує викладені в цьому документі ідеї. Також зазначаємо наступне:

1. На Помісному соборі 27 травня 2022 року Українська Православна Церква проголосила свою повну незалежність від РПЦ.
2. Українська Православна Церква не підтримує та відмежовується від ідеології «руського миру». Більше того, ставлення нашої Церкви до цієї ідеї давно публічно висловив Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій: «Ми ніякий російський світ не будуємо, ми будуємо Божий світ». Це означає, що Церква має дбати про належну проповідь Євангелія, що їй заповідав Христос, а не про формування геополітичних та геодуховних конструкцій.
3. Разом з тим, оскільки кожна Помісна Церква звершує своє служіння в рамках конкретної держави, то і Українська Православна Церква, віряни якої є громадянами України, пов’язує себе в земному своєму служінні з державою Україною, на захист якої Церква закликала з першого дня повномасштабного російського вторгнення.
4. Позиція Української Православної Церкви щодо цих питань викладена детально в наступних офіційних документах:
   • Звернення Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія до вірних та до громадян України від 24 лютого 2022 року.
   • Звернення Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія у зв’язку з другою річницею від початку повномасштабного російського вторгнення в Україну від 24 лютого 2024 року.
   • Звернення Блаженнішого Митрополита Онуфрія з нагоди Дня української державності від 28 липня 2023 року.
   • Слово Предстоятеля УПЦ до Дня Незалежності України 24 серпня 2023 року.
   • Звернення Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія з нагоди Дня захисників та захисниць України від 1 жовтня 2023 року.

5. Також слід додати, що у згаданому тексті «ВРНС» ігноруються історичні факти та контекст, пов’язані з формуванням і розвитком української нації та держави. Україна має власну історію, а українці мають право на свою національну ідентичність і незалежність, захищати яку ми готові і надалі.
6. Твердження про те, що так звана «спеціальна військова операція» є «священною війною», суперечить базовим принципам християнської моралі, особливо в контексті збройної агресії з використанням насильства. З точки зору Євангелія військові дії не можуть бути виправдані як «священні», а також не можуть лунати від людей, які називають себе священнослужителями.
7. Заяви про те, що після завершення так званої «спеціальної військової операції» вся територія України повинна увійти в зону виняткового впливу Росії, є прямим закликом до порушення суверенітету і територіальної цілісності України.
8. Також нагадуємо, що Святе Письмо забороняє анексію сусідньої території: «Не порушуй межі ближнього твого, яку поклали предки в наділі твоєму, що дістався тобі на землі, яку Господь Бог твій дає тобі у володіння» (Втор. 19:14) та «проклятий той, хто порушує межі ближнього свого! І весь народ скаже: амінь» (Втор. 27:17). Про це ж свідчать інші місця зі Святого Письма – Притчі 22:28, Осія 5:10, Дії 17:26.
9. Слід додати, що Соціальна концепція самої ж РПЦ свідчить про те, що:
   • Священнослужителі не можуть надавати допомоги державі, співпрацювати з нею у веденні громадянської війни або агресивної зовнішньої війни (ІІІ. 8. 2. б).
   • «Церква також протистоїть пропаганді війни та насильства, як і іншим проявам ненависті, здатної спровокувати братовбивчі конфлікти» (VIII. 5).
10. Замість ідеологічної підтримки, виправдання військової агресії та інтервенції Росії в Україні, вважаємо, що Православна Церква в Росії мала б підняти свій голос проти цієї загарбницької війни. На наше переконання, заклики до знищення України та виправдання військової агресії неспівставні з євангельським вченням.

Підсумовуючи, констатуємо, що в згаданому тексті міститься апологія насильства, виправдання порушень духовно-моральних та євангельських принципів, що несе загрозу українській ідентичності та суверенітету і територіальній цілісності України. Вважаємо, що розглянуті вище ідеї зі згаданого документу не можуть бути підтримувані релігійною організацією, яка претендує на те, щоб називатися християнською.