Про «благословення» одностатевих пар — митрополит Антоній (Паканич)

31.01.2024

Як ми знаємо, нещодавно Ватикан опублікував документ, в якому фактично дозволено благословляти одностатеві пари. Це викликало очікуваний резонанс не лише у католицькому світі.

І це не дивно, адже на прикладі подібних документів ми можемо бачити, як саме здійснюється відступ від основ християнського віровчення на користь духу світу цього. А це, безперечно, важливо знати кожному християнину, щоб не потрапити до мережі ворога роду людського.

Спочатку розглянемо основні тези самого документа. Декларація з латинською назвою Fiducia supplicans («Благаюча довіра») формально не затверджує одностатеві «шлюби», а навіть навпаки, у тексті йдеться, що запропоновані документом «благословення» не є формою літургійного обряду. Тобто мова про «вінчання» одностатевих пар не йде. Але що тоді за «благословення» приписує ватиканська декларація?

Давайте вчитаємося в сам текст цього документа: «…з’являється можливість благословення для пар, які перебувають у нерегулярному становищі, і для одностатевих пар, форма яких не повинна встановлюватися ритуально церковною владою, щоб уникнути плутанини з благословенням, властивим Таїнству Вінчання. У таких випадках може бути дане благословення, яке не тільки має зростаючу цінність, але й включає закликання благословення, що сходить від Бога до тих, хто, визнаючи себе знедоленими і нужденними в Його допомозі, не претендує на узаконення свого власного статусу, але які просять, щоб все істинне, добре і людське цінне в їхньому житті та стосунках було збагачено, зцілено та піднесено присутністю Святого Духа. Ці форми благословення висловлюють благання про те, щоб Бог дарував допомогу, що походить від імпульсів Його Духа – те, що класичне богослов’я називає «дійсною благодаттю» – щоб людські стосунки могли дозрівати і зростати у вірності Євангелію, щоб вони могли бути звільнені від своїх недосконалостей та слабкостей і щоб вони могли виражати себе у виростаючому вимірі божественної любові».

Написано досить хитромудро, але спробуємо виявити суть.

Отже. Згідно з документом, люди, які живуть у «нерегулярному відношенні», і одностатеві пари можуть отримувати від католицького духовенства «благословення». Про які «нерегулярні відносини» йдеться? Таким політкоректним терміном називається будь-яке позашлюбне співжиття, простіше кажучи – блуд.

Таким чином, люди, які живуть у розпусті (як природному, так і протиприродному), можуть отримати благословення, якщо визнають, що мають потребу в Божій допомозі. А саме це благословення має означати прикликання допомоги від Господа через «дійсну благодать» Святого Духа. І начебто все правильно.

Але тут варто нагадати, що отримати благодать грішник може лише у разі щирого покаяння та рішучої відмови від явного гріховного способу життя. Справді, визнання того, що грішник потребує Божої допомоги, як написано у документі, є важливим. Але цього замало для покаяння. Більше того, у цьому уривку про покаяння взагалі нічого не згадано, як не згадано й саме поняття гріха.

Зате є досить хитромудрі словесні конструкції: «щоб людські стосунки могли дозрівати і зростати у вірності Євангелію, щоб вони могли бути звільнені від своїх недосконалостей і слабкостей і щоб вони могли виражати себе у вимірі божественного кохання». Але для того, щоб «зростати у вірності Євангелію», потрібно спочатку покаятися, згідно з цим самим Євангелією, і розірвати гріховні стосунки. Не можуть стосунки в гріху «зростати у вірності Євангелію», як не можуть і «виражати себе у виростаючому вимірі божественної любові» саме тому, що ці відносини гріховні і порушують заповіді Господні.

Сам той факт, що в даному документі йдеться не про благословення для окремих грішників, що покаяються, про благословення на покаяння, але йдеться про пари, що продовжують жити в блудному співжитлі, говорить про багато чого.

Ми знаємо святоотцівську фразу: «Люби грішників, але ненавидь справи їхні». Однак у даному випадку ми бачимо не любов до грішника, а потурання його гріху. Тим більше що пари, які живуть у гріху, цілком можуть сприйняти таке «благословення» якщо і не як аналог церковного вінчання, то точно як пряме схвалення і заохочення їх незаконного співжиття.

До того ж декларацію варто оцінювати в контексті того, що в останні роки просуває керівництво Римо-Католицької церкви. Кілька місяців тому в черговому офіційному документі, опублікованому Ватиканом, оголошувалося, що «доросла людина, яка ідентифікує себе як трансгендер, може прийняти обряд Хрещення на тих же умовах, що й будь-яка доросла людина», і бути хрещеним батьком чи матір’ю. Додамо сюди і регулярні зустрічі Папи Римського з різними сексуальними меншинами без найменшого натяку на засудження гріховного життя цих людей.

Так, це не вінчання одностатевих пар, але якщо вже є готовність благословляти «одностатеві союзи», то після цього всі заяви, що шлюб – це виключно союз чоловіка та жінки, втрачають своє значення.

Приблизно те ж саме ми бачили і в Англіканській церкві, а раніше – у багатьох протестантських деномінаціях. Завжди починалося з малого, із двозначного, із замаскованого «любов’ю» виправдання гріха.

Не варто думати, що це проблема лише католиків та протестантів, – православні також не застраховані від такого розвитку подій. Представники однієї із Православних Церков у недавні часи також були помічені в подібному потуранні гріху. Звичайно, у кожній конфесії є щирі тверезі консервативні віруючі, але чи вистачить їм сил та витримки вистояти в атмосфері загальної апостасії?

Головна причина того, що відбувається, – поступовий, крок за кроком, відступ від Істини заради потурання занепалій «громадській думці», далекій від релігії світській владі, або відверто антихристиянським впливовим групам. Починається завжди з малого, але закінчується вже очевидним ухиленням у єресь і фактичним зреченням Христа. Здійснюючи постійні поступки духу цього світу, можна не помітити, як сам своїми думками, словами і серцем зрадив Христа. Це завжди потрібно пам’ятати, йдучи на різні поступки та компроміси із сильними світу цього.

Нехай убереже Господь нас від такого падіння!

За матеріалом pravlife.org / Записала Наталія Горошкова

Підписуйтесь на наші новини в Telegram — швидко, зручно та завжди під рукою у вашому телефоні!

Поділитись:

Читайте наші новини в Telegram, Viber

Інші новини

Хмельницька єпархія. Богослужіння в Успенському храмі с. Дашківці Хмельницької області. Вшанування ікони Божої Матері «Скоропослушниця»

22 листопада 2024 року, в день вшанування ікони Божої Матері «Скоропослушниця», митрополит Вінницький і Барський Варсонофій взяв участь у Божественній літургії в храмі Успіння Пресвятої Богородиці с. Дашківці Віньковецького благочиння Хмельницької єпархії. Богослужіння очолив керуючий Хмельницькою єпархією митрополит Хмельницький і Старокостянтинівський Віктор, якому співслужили: митрополит Вінницький і Барський Варсонофій, архієпископ Тульчинський і Брацлавський Сергій, настоятель […]

22.11.2024

Собор Архістратига Михаїла та всіх Небесних Сил безплотних. Престольне свято храму с. Сербинівці Жмеринського благочиння

21 листопада 2024 року, в день Собору Архістратига Божого Михаїла та всіх інших Небесних Сил безтілесних, митрополит Вінницький і Барський Варсонофій звершив Божественну літургію в одноіменному храмі села Сербинівці Жмеринського благочиння. Його Високопреосвященству співслужили: секретар єпархії архімандрит Єнох (Торак), благочинний Жмеринського округу протоієрей Ярослав Коромчевський, настоятель храму протоієрей Андрій Лісовський, та клірики єпархії. За богослужінням […]

21.11.2024

Всенічне бдіння напередодні Собору Архістратига Михаїла та інших Небесних Сил безплотних

20 листопада 2024 року, напередодні Собору Архістратига Божого Михаїла та інших Небесних Сил безтілесних, митрополит Варсонофій звершив Всенічне бдіння у соборі Різдва Пресвятої Богородиці міста Вінниці. Архіпастирю співслужили: духівник Вінницької єпархії протоієрей Олексій Мельничук, настоятель собору протоієрей Максим Мельничук, клірики храму та гості у священному сані. Завтра архіпастир звершить Божественну літургію у храмі Архістратига Михаїла с. […]

20.11.2024