17 грудня — день памʼяті великомучениці Варвари

17.12.2023

17 грудня Свята Православна Церква вшановує пам’ять великої угодниці Божої – святої славної великомучениці Варвари Іліопольської, чудотворні мощі якої перебувають в столиці України.

Свята великомучениця Варвара народилася в м. Іліополі (нинішньої Сирії) за часів імператора Максиміна (305-311 рр.) у знатній язичницькій родині. Батько Варвари Діоскор, рано втративши свою дружину, був пристрасно прив’язаний до своєї єдиної дочки. Щоб уберегти вродливу дівчину від сторонніх поглядів і водночас позбавити її спілкування з християнами, він побудував для доньки спеціальний замок, звідки вона виходила тільки з дозволу батька. Споглядаючи з висоти вежі красу Божого світу, Варвара часто відчувала бажання пізнати його істинного Творця. Коли приставлені до неї виховательки говорили, що світ створений богами, яких шанує її батько, то вона подумки говорила: “Боги, яких шанує мій батько, зроблені руками людськими. Як ці боги могли створити таке пресвітле небо і таку красу земну? Єдиний повинен бути такий Бог, Якого створила не рука людська, але Сам Він, що має власне буття”. Так свята Варвара вчилася від творінь видимого світу пізнавати Творця, і на ній справджувалися слова пророка “Поучіхся в усіх ділах твоїх, в створінні руку твою поучіхся” (Пс. 142:5).

Згодом до Діоскора все частіше стали приходити багаті і знатні женихи, просячи руки його дочки. Батько, який давно мріяв про заміжжя Варвари, вирішив завести з нею розмову про шлюб, але, на свій жаль, почув від неї рішучу відмову виконати його волю. Діоскор вирішив, що з часом настрій доньки зміниться і в неї з’явиться схильність до заміжжя. Для цього він дозволив їй виходити з вежі, сподіваючись, що в спілкуванні з подругами вона побачить інше ставлення до заміжжя.

Одного разу, коли Діоскор перебував у тривалій подорожі, Варвара познайомилася з місцевими християнками, які розповіли їй про Триєдиного Бога, про невимовне Божество Ісуса Христа, про Його втілення від Пречистої Діви та про Його вільне страждання і Воскресіння. Сталося так, що в той час в Іліополі проїздом з Олександрії перебував священик, який прийняв вигляд купця. Дізнавшись про нього, Варвара запросила пресвітера до себе і просила звершити над нею Таїнство Хрещення. Священик виклав їй основи святої віри і потім хрестив в ім’я Отця і Сина і Святого Духа. Освічена благодаттю Хрещення, Варвара ще з більшою любов’ю звернулася до Бога. Вона обіцяла присвятити Йому все своє життя.

За час відсутності Діоскора при його будинку велося будівництво кам’яної вежі, де робітники за наказом господаря мали намір спорудити два вікна з південного боку. Але Варвара, зайшовши одного разу подивитися будівництво, ублагала їх зробити третє вікно – на образ Троїчного Світла (ікос 3). Коли ж повернувся батько, то він зажадав у доньки звіту про зроблене: “Три краще, ніж два, – говорила Варвара, – бо у неприступного, невимовного Світла Троїчного Три Вікна (Іпостасі або Особи)”. Почувши від Варвари християнські віровчительні настанови, Діоскор розлютився. Він кинувся на неї з оголеним мечем, але Варвара встигла вибігти з дому (ікос 4). Вона сховалася в гірській ущелині, яка дивним чином розступилася перед нею.

Надвечір Діоскор за вказівкою одного пастуха все ж знайшов Варвару і з побоями притягнув мученицю в дім. На ранок він відвів Варвару до міського правителя і сказав: “Я відрікаюся від неї, бо вона відкидає богів моїх, і якщо не звернеться до них знову, то не буде мені дочкою. Муч її, державний правителю, як буде завгодно твоїй волі”. Довго вмовляв градоначальник Варвару не відступати від давніх батьківських законів і не чинити опір волі батька. Але свята мудрою промовою викривала омани ідолопоклонників і сповідувала Ісуса Христа Богом. Тоді її почали сильно бити воловими жилами і після цього розтирати глибокі рани жорсткою волосяницею.

Наприкінці дня Варвару відвели в темницю. Вночі, коли її розум був зайнятий молитвою, їй явився Господь і сказав: “Дерзай, наречена Моя, і не бійся, бо Я з тобою. Я дивлюся на подвиг твій і полегшую твої хвороби. Перетерпи до кінця, щоб незабаром насолодитися вічними благами в Царстві Моєму”. Наступного дня всі були здивовані, побачивши Варвару, – на її тілі не залишилося жодних слідів недавніх катувань. Бачачи таке диво, одна християнка, на ім’я Іуліанія, відкрито висповідала свою віру й оголосила бажання постраждати за Христа. Обох мучениць почали водити оголеними містом, а потім повісили на дереві й довго катували. Їхні тіла терзали гаками, палили свічками, били по голові молотком. Від таких тортур неможливо було залишитися людині живою, якби мучениць не зміцнювала сила Божа. Залишаючись вірними Христу, за наказом правителя мучениці були обезголовлені. Святу Варвару стратив сам Діоскор. Але безжального батька незабаром вразила блискавка, перетворивши його тіло на попіл.

Мощі святої великомучениці Варвари в VI столітті було перенесено до Константинополя, а в XII столітті дочка візантійського імператора Олексія Комніна (1081-1118 рр.), княжна Варвара, одружуючись із руським князем Михайлом Ізяславичем, привезла їх із собою до Києва, де вони перебувають і тепер – у кафедральному соборі святого князя Володимира.

Святу великомученицю Варвару шанують у всьому світі: православні і католики. До неї моляться, щоб позбавитися несподіваної і наглої смерті. Вона є покровителькою і заступницею гірників і всіх людей, які працюють у небезпечних умовах.

Будемо молитись до святої великомучениці Варвари, утверджуватися у вірі, у любові до Бога і ближніх, до Церкви Христової, її Таїнств. І нехай, за молитвами великомучениці Варвари, Господь подасть нам мир і все те, що потрібно для спасіння.

Підписуйтесь на наші новини в Telegram — швидко, зручно та завжди під рукою у вашому телефоні!

Поділитись:

Читайте наші новини в Telegram, Viber

Інші новини

Архієрей звершив Всенічне бдіння напередодні Неділі про митаря і фарисея

 24 лютого 2024 року, напередодні Неділі про митаря і фарисея та вшанування Іверської ікони Божої Матері, митрополит Вінницький і Барський Варсонофій звершив Всенічне бдіння в соборі Різдва Пресвятої Богородиці міста Вінниці. Архіпастирю співслужили: почесний настоятель протоієрей Олексій Мельничук, настоятель собору протоієрей Максим Мельничук, клірики храму та гості у священному сані. Нагадаємо, завтра митрополит Варсонофій звершить […]

24.02.2024

У храмах Вінницької єпархії звершили молебні та панахиди у другу річницю російського повномасштабного вторгнення в Україну

24 лютого 2024 року, у другу річницю російської військової агресії проти України, з благословення Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія у всіх храмах та монастирях Української Православної Церкви звершені молебні з молитвою за мир в Україні, за захисників нашої Держави, а також панахиди за загиблими і померлими під час цієї війни. Згідно з розпорядженням митрополита Вінницького […]

24.02.2024

Звернення Блаженнішого Митрополита Онуфрія у зв’язку з другою річницею від початку повномасштабного російського вторгнення в Україну 

Дорогі брати і сестри! Шановні українці! Сьогодні виповнюється два роки, відколи російська влада розпочала широкомасштабне військове вторгнення на територію нашої Батьківщини. Свідками і жертвами наслідків цього гріховного діяння є всі наші співвітчизники, до осель яких прийшла ця страшна війна, принісши величезне горе, сповнене сліз і страждань, жаху та відчаю, але найголовніше та найстрашніше — забираючи Богом […]

24.02.2024