Відповіді релігійного експерта на 11 основних запитань щодо прийнятого Радою антирелігійного законопроєкту 8371 

19.10.2023

Експерт у сфері релігії, кандидат філософських наук та ексголова Держкомітету України у справах національностей та релігій Юрій Євгенович Решетніков підготував свої відповіді на основні запитання, які сьогодні виникають у віруючих Української Православної Церкви та у тих, хто цікавиться темою нової антирелігійної ініціативи народних депутатів. Сьогодні, 19 жовтня 2023 року, у Верховній раді прийняли у першому читанні законопроект 8371, який деякі ЗМІ називають законом «про заборону УПЦ МП».

Благаємо ж вас, браття… не спішити вагатися розумом і не тривожитися ні від духу, ні від слова, ні від послання… неначе вже настає день Христовий (2Сол. 2 гл.).

Нині увесь інформаційний простір перенасичений інформацією про те, що сьогодні Верховна Рада України нібито заборонила діяльність в Україні Російської чи Московської православної церкви.

Спробуємо розібратися:

  1. Чи існує в Україні Російська чи Московська православна церква?

Ні. Відповідно до офіційних даних Державної служби України з етнополітики та свободи совісті, такої церкви в Україні не існує.

Чи може Верховна Рада заборонити діяльність того, що не існує – відповідь очевидна.

  1. Чи є Українська Православна Церква «російською» чи підпорядкованою Москві чи Московському патріархату?

Ні. Українська Православна Церква є народженою у м. Києві під час Хрещення Русі святим рівноапостольним великим князем Володимиром. Українська Православна Церква – це не лише єпископат і духовенство, але й мільйони громадян України. В усі часи Українська Православна Церква була і є Церквою українського народу, об’єднуючи мільйони українських громадян, які є патріотами України, щоденно працюють для блага і майбутнього нашої країни, захищають її суверенітет. Українська Православна Церква послідовно підтримувала і підтримує незалежність нашої держави. Багато вірних УПЦ поклали здоров’я і саме життя, захищаючи мир і спокій співгромадян.

          Українська Православна Церква офіційно зареєстрована саме з такою назвою в державних органах ще у 1990  році. Відповідно до Патріаршої грамоти (Томосу) 1990 року, Українська Православна Церква є незалежною та самостійною у своєму управлінні. Собор Української Православної Церкви 27 травня 2022 року ухвалив відповідні доповнення і зміни до Статуту про управління Української Православної Церкви, що свідчать про повну самостійність і незалежність Української Православної Церкви.

Органом управління Української Православної Церкви є Київська митрополія. Предстоятелем нашої Церкви є Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій.

  1. Чи ухвалила сьогодні Верховна Рада України рішення про заборону діяльності Української Православної Церкви?

Ні. Не ухвалила. Твердження про те, що нібито сьогодні Верховна Рада України ухвалила рішення про заборону діяльності Української Православної Церкви є свідомою брехнею і маніпуляцією, які містять ознаки неповаги до вищого і єдиного законодавчого органу нашої держави.

  1. Чи планувала Верховна Рада України ухвалити сьогодні рішення про заборону діяльності Української Православної Церкви?

Ні. Не планувала. Питання з таким формулюванням у порядку денному сьогоднішнього засідання Верховної Ради України не було.

  1. Що сьогодні ухвалила Верховна Рада України?

Верховна Рада України ухвалила сьогодні у ПЕРШОМУ читанні проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності в Україні релігійних організацій» (реєстраційний № 8371), внесений на розгляд Верховної Ради України Кабінетом Міністрів України.

У «першому читанні» означає, що це ще не остаточне ухвалення вказаного законопроекту, він ще буде опрацьовуватися у Верховній Раді України, після чого проходитиме процедуру розгляду у другому читанні. 

  1. Що передбачає вказаний законопроект?

Законопроектом пропонується заборонити  діяльність релігійних організацій, які афілійовані із центрами впливу релігійної організації (об’єднання), керівний центр (управління) якої знаходиться за межами України в державі, яка здійснює збройну агресію проти України.

Законопроектом передбачено наступний механізм припинення діяльності таких релігійних організацій:

а) проведення релігієзнавчої експертизи центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері релігії;

б) видання ним приписів щодо усунення порушень, виявлених за результатами проведення релігієзнавчої експертизи, у місячний строк з дня видання такого припису;

в) звернення до суду з адміністративним позовом щодо припинення діяльності релігійної організації у разі невиконання нею приписів щодо усунення порушень.

  1. Чи означає сьогоднішнє рішення Верховної Ради України те, що відсьогодні усі храми Української Православної Церкви будуть зачинені?

Ні. Не означає. Верховна Рада України не приймала сьогодні такого рішення, а проект Закону, ухвалений сьогодні лише у першому читанні передбачає доволі тривалу процедуру припинення діяльності релігійної організації у випадку, якщо буде визначено, що вона афілійована із центрами впливу релігійної організації (об’єднання), керівний центр (управління) якої знаходиться за межами України в державі, яка здійснює збройну агресію проти України.

  1. Чи можна заборонити діяльність Української Православної Церкви?

Ні. Не можна. Церкву Христову взагалі заборонити не можна. Сам Христос каже: «Я збудую Церкву Мою і ворота пекла не здолають її» (Мф. 16 гл.). Скільки було подібних спроб, починаючи від Нерона і закінчуючи радянським режимом, але Церква Христова живе.

Українську Православну Церкву не можливо заборонити навіть юридично, оскільки вона, відповідно до чинного законодавства України, не є юридичною особою, а представлена Київською Митрополією, єпархіальними управліннями, монастирями, духовними навчальними закладами, місіями і релігійними громадами, кожна з яких є окремою юридичною особою. Відтак, відповідно до чинного законодавства, може бути припинена діяльність лише окремої юридичної особи – релігійної громади, монастиря і т.д. – а не усієї Церкви в цілому.

  1. Чи означає «припинення релігійної організації» дійсно припинення богослужбового життя?

Ні. Не означає. Перша Церква не мала державної реєстрації та храмів, але у катакомбах чи інших місцях жила насиченим богослужбовим життям. Так само і наші попередники під час радянського режиму. Так само, як і наші брати і сестри, у яких впродовж останніх років було захоплено храми, але вони зберігають вірність Церкві і живуть Христом і Його Церквою. Ми усі любимо нашу Києво-Печерську Лавру, але досвід останніх місяців наочно засвідчив, що ті, хто дійсно бажає молитися, будуть молитися навіть біля Лаври, якщо вже влада заборонила вхід до святині.

Врешті, законодавство України дозволяє релігійним громадам діяти і без державної реєстрації.

  1. Чи означає це, що для Української Православної Церкви не існує ніяких загроз?

Ні, на жаль, не означає. Спостерігаючи сьогодні ейфорію народних обранців і інформаційний ґвалт про нібито заборону УПЦ, на жаль, можемо припустити подальше захоплення наших храмів одурманеними і введеними в оману людьми, які йтимуть на штурм храмів із твердою вірою у те, що Українська Православна Церква нібито є забороненою, ворожою, російською тощо.

Крім того, між першим і другим читанням народні депутати України (і лише вони) мають право вносити свої правки до законопроекту. Знов таки спостерігаючи сьогодні їхню ейфорію, бажання поборотися із значною частиною свого ж народу, із громадянами України – вірними Української Православної Церкви, значна частина з яких як раз і зробила тих, хто сьогодні так радіє, народними депутатами, страшно уявити, що вони можуть ще запропонувати до законопроекту, і за що ще може проголосувати ця Верховна Рада. 

  1. Що ж робити?

Продовжувати:

1) молитися Богові, каючись у своїх гріхах, молячи Його за нашу Церкву, нашу державу, за мир на багатостраждальній українській землі;

2) уповати на Бога і довіряти Йому;

3) ревно брати участь у Богослужіннях у наших храмах, цінуючи кожну можливість для цього, «цінуючи час, бо дні лукаві» (Єф. 5 гл.). 

Бог же всякої благодаті… хай удосконалить вас, хай утвердить, хай зміцнить і хай зробить непохитними. Йому слава і держава на віки вічні. Амінь. (1Петра 5 гл.)



Поділитись:

Читайте наші новини в Telegram, Viber

Інші новини

Хмельницька єпархія. Богослужіння в Успенському храмі с. Дашківці Хмельницької області. Вшанування ікони Божої Матері «Скоропослушниця»

22 листопада 2024 року, в день вшанування ікони Божої Матері «Скоропослушниця», митрополит Вінницький і Барський Варсонофій взяв участь у Божественній літургії в храмі Успіння Пресвятої Богородиці с. Дашківці Віньковецького благочиння Хмельницької єпархії. Богослужіння очолив керуючий Хмельницькою єпархією митрополит Хмельницький і Старокостянтинівський Віктор, якому співслужили: митрополит Вінницький і Барський Варсонофій, архієпископ Тульчинський і Брацлавський Сергій, настоятель […]

22.11.2024

Собор Архістратига Михаїла та всіх Небесних Сил безплотних. Престольне свято храму с. Сербинівці Жмеринського благочиння

21 листопада 2024 року, в день Собору Архістратига Божого Михаїла та всіх інших Небесних Сил безтілесних, митрополит Вінницький і Барський Варсонофій звершив Божественну літургію в одноіменному храмі села Сербинівці Жмеринського благочиння. Його Високопреосвященству співслужили: секретар єпархії архімандрит Єнох (Торак), благочинний Жмеринського округу протоієрей Ярослав Коромчевський, настоятель храму протоієрей Андрій Лісовський, та клірики єпархії. За богослужінням […]

21.11.2024

Всенічне бдіння напередодні Собору Архістратига Михаїла та інших Небесних Сил безплотних

20 листопада 2024 року, напередодні Собору Архістратига Божого Михаїла та інших Небесних Сил безтілесних, митрополит Варсонофій звершив Всенічне бдіння у соборі Різдва Пресвятої Богородиці міста Вінниці. Архіпастирю співслужили: духівник Вінницької єпархії протоієрей Олексій Мельничук, настоятель собору протоієрей Максим Мельничук, клірики храму та гості у священному сані. Завтра архіпастир звершить Божественну літургію у храмі Архістратига Михаїла с. […]

20.11.2024