«Христа славте, Хрести ставте!» Історія про чудесне явлення Богородиці на Вінниччині

У серпні 1923-го року неподалік села Голинчинці на Вінниччині під час жнив пастух Яків пас череду корів, а неподалік 12-річна дівчинка Христина пасла овець. Яків часто молився біля колодязя й у спекотну пору обливався цілющою водою. Якось він побачив прямо у воді відображення Матері Божої з Дитиною. Німб її сіяв золотавим світлом. Але страху і заціпеніння він не відчув.

• Матір Божа, що нам робити? – устиг запитати пастух.
• Христа славте, хрести ставте! – почув він у відповідь.

І Матір Божа, благословляючи його і всю округу, уже танула в повітрі, піднімаючись до неба. Яків відразу ж побіг у Голинчинці і розповів про усе, що бачив. Таким є переккз про чудесне явлення Богородиці біля села Голинченці Шаргородського району Вінницької області, у місці, що звалося Іосафатова долина.

Після того, як селяни дізналися про чудесне явлення Богородиці, вони одразу з хоругвами й образами разом зі своїм священиком прийшли до колодязя. Тутвони й установили перший дубовий хрест. Слава про чудо поширилася миттєво. У цей же день хрести установили жителі сусідніх селищ Русави, Попелівки, Ксьондзївки, Шликова, Рахнова, Зведенівки і Джурина.

До осені вся Іосафатова долина була вже всіяна хрестами. Тижнями і місяцями люди несли їх на руках звідусіль. Далекі Кубань і Одеса, Наддністрянщина, Бесарабія і Донбас возсилали свою хвалу Господу. Добиралися потягами і із Далекого Сходу.

Місцеве радянське керівництво стало непокоїтися, коли в такій глухомані хрестів стало зʼявлятися усе більше і більше. Кінні розʼїзди міліції зупиняли потоки прочан, хрести розпилювали на дрова. Тих, хто переховував прочан, брали під арешт.

21 червня 1925 року в залі вінницького губернського суду почалася найгучніша справа тих років на Поділлі, що у хроніках офіційно називалася «Справа про хрести на Йосафатовій долині». На лаві підсудних було 9 священиків і 18 мирян. Влада намагалася усіляко затерти згадку про це Чудо з людської памʼяті. Та ці зусилля виявилися марними.

Тисячі чоловік знову прийшли в Іосафатову долину з хрестами, іконами і хоругвами 15 серпня 2006 року, щоб засвідчити свою віру в Христа і згадати чудесне явлення Пречистої Божої Матері. Були паломники з усіх куточків Вінницької єпархії, також приїжджі з інших регіонів України, Молдови, Білорусі, Грузії, Словаччини, Польщі та інших сусідніх країн. Торжества очолив тодішній керуючий Вінницькою єпархією – митрополит Макарій (Свистун, +2007), також участь взяли два єпископи і близько 300 священиків. 3 того часу хресні ходи та богослужіння в долині хрестів 15 серпня проводяться щорічно.

Сотні хрестів у Іосафатовій долині встановлені в наші дні є яскравим свідченням віри, що відроджується в народі, любові до Бога та Божої Матері.