Писарівська ікона Божої Матері

Вшанування 7 липня.

Двісті років тому, у XVIII столітті, в день святкування Різдва Іоанна Предтечі в селі Писарівка, Калинівського району відбулося чудо. На світанку, жителька села прийшла до криниці і побачила плаваючу у воді ікону. Звістка про це розійшлася по всьому селу, але ніхто з місцевих жителів не міг вийняти святиню з колодязя. Лише після спільної молитви підняли ікону і з співом перенесли в будинок. Тоді ж стало відомо про перше чудо — під час підняття ікони житель села з пошкодженою рукою зцілився, доторкнувшись до неї.

Звістка про чудесне знайдення ікони швидко поширилася по всій окрузі, люди почали приходити до криниці по воду. В цей же день стало відомо про перше чудо – під час підняття ікони житель села, у якого була пошкоджена рука, доторкнувшись до ікони, відчув себе здоровим. Господарю колодязя це не сподобалося, і він його засипав. Незабаром чоловік повністю осліп і тільки через 40 років, перед самою смертю, усвідомив свій гріх і покаявся.

Ікона спочатку перебувала в будинку жінки, яка перша її побачила в колодязі. Але незабаром помітили, що на лиці Божої Матері з’явилася волога. Поверхню ікони ретельно витерли, але волога з’являлася знову і знову. У народі стали говорити, що ікона плаче.

Тоді з благословення священика образ урочисто перенесли в храм Різдва Богородиці сусіднього села Гулівці, оскільки свого храму в Писарівці не було. Святкування ікони було встановлено на Різдво Іоанна Предтечі.

На згадку про чудесне знайдення ікони в колодязі дошці надали круглу форму і виготовили для ікони спеціальний круглий кіот з різьбленою рамою.

Спочатку ікона зберігалась у храмі сусіднього села Гулівці, а після побудови церкви в самій Писарівці була перенесена туди.

Під час атеїстичної влади після руйнації храму дивним чудом ікона збереглась. На початку 2000-х років ікона була реставрована іконописцем Ростиславом Моцпаном. Рішенням Священного Синоду УПЦ від 27 жовтня 2015 року внесена до диптиху загально церковних святинь.