Апостольський або Петрів піст: чому він важливий та як його провести? — єпископ Ладанський Феодосій

Петрів піст, або Апостольський чи піст П’ятдесятниці, цього року розпочався 1 липня та продовжиться до 11 липня. 

Що це за піст, та чому його встановлено саме в цей період; у чому його головний сенс, та як його провести з користю; а також про сумніви щодо значущості Петрівського посту — у коментарі Інформаційно-просвітницькому відділу УПЦ розмірковує вікарій Ніжинської єпархії, єпископ Ладанський Феодосій (Марченко).

Враховуючи деякі сумніви, які виникають і в церковному, і в позацерковному середовищах щодо Петропавлівського посту, слід зауважити, що Церква протягом двох тисячоліть випрацювала той механізм, що враховує користь від посту з застосуванням і втіленням у життя. Це дуже важливо розуміти. Вже в Апостольських постановах говориться, що цей піст був. Ще перші отці Церкви згадують його — як піст П’ятдесятниці. Петропавлівський піст слідував за святом П’ятдесятниці, за тим часом, коли люди святкували свято Зішестя Святого Духа, що ще й підкріплювалося постом.

Адже яким чином, як не постом і молитвою, можна зберегти ті дари благодаті Святого Духа, — або ж навпаки ще більше стяжати, — які людина отримала після святкування такого величного свята?! 

Ніяким іншим чином, ніякими іншими засобами християнин не може існувати, щоб дійсно жити благодаттю Святого Духа. Тому є період свята та період дозволу на певну їжу, на певну поведінку, що може бути дещо послаблювальною в житті християнина. Але ми повинні пам’ятати, що завжди ведеться боротьба між добром і злом. Завжди повинна проходити свідома боротьба між людиною, яка свідомо спасається і досягає Царства Небесного, і дияволом, який перешкоджає людині жити цим спасительним подвигом.

Людям, які намагаються дещо послабити своє життя, навпаки потрібно його посилювати. Духовний подвиг завжди не послаблюється, а посилюється, звісно, в міру своїх сил. Тому варто не відмінювати піст, як це дехто вважає, а, враховуючи певні життєві ситуації, певні складнощі й труднощі, які виникають ситуативно в житті кожного християнина, брати благословіння на можливе послаблення цього посту, проте ніяк не відмінювати цього спасительного періоду життя християнина.

Проте, якщо християнин піде шляхом послаблення посту, то взагалі може потім поставити перед собою питання скасування інших постів, послаблення постів у середу і п’ятницю. А тоді життя зміниться, адже зміняться пріоритети, відповідно послабиться і саме духовне життя — врешті людина буде мати меншу силу в боротьбі з дияволом. Тому, що заповідь про піст і молитву — це слова Самого Христа. Навіть не стільки апостолів, вчителів Церкви, хоча й вони про це говорили, а безпосередньо Христа. А оскільки Іісус Христос — це Правда та Істина, то ми завжди повинні для себе черпати одкровення від Першоджерела — від Іісуса Христа. Це безпосередньо перша заповідь.

Ми повинні слідувати тим, хто постився і досяг Царства Небесного, а не слухати тих, хто не поститься і навіть робить усе так, щоб сучасні християни скасували цей піст у своєму житті.

Відносно практичних моментів можна сказати, що, звичайно, Петрівський піст ми повинні проводити так, як проводимо будь-який піст. Якщо люди планують на Петропавлівський піст відпустку, то я б радив їм благочестиво проводити її, як, до речі, будь-яка відпустка має проводитися благочестиво — чи випадає вона на піст, чи ні. Людина завжди повинна пам’ятати про храм, про сповідь, про причастя, про молитву. Оскільки піст — це особливий період життя, тому ми повинні розуміти, що в цей період нам треба посилити молитви, бути більш уважними до того, що коїться в нашій голові, бути уважними до наших думок, взагалі заглибитися у власний внутрішній світ.

Я завжди раджу таким людям, які питають: «Батюшко, коли можна взяти відпустку на літо?», — брати відпустку між Петропавлівським і Успенським постами, щоб час посту провести, зосередившись на молитві, або провести відпустку в паломництві, якщо в людей є така можливість. Тому, що людина, відвідуючи святі місця, молиться більш зосереджено та по-особливому переживає відвідування священних місць і зустріч із людьми, які трапляються на цьому шляху.

Тому, дорогі брати і сестри, я щиросердечно вітаю вас із прийдешнім постом!

Бажаю, щоб кожен із вас помолився Святому Духу, Господу Іісусу Христу про допомогу в тому, аби думки про послаблення посту (або й взагалі про можливість його скасувати) були відкинуті, натомість аби думки були зосереджені тільки на тому, щоб повноцінно провести цей піст. Коли ми будемо молитися задля того, щоб цю думку зберегти, тоді вона оселиться і в нашій свідомості, і в нашому серці. А це буде тим зернятком, тим паростком, що обов’язково проросте і на початку посту, і в середині посту, і наприкінці посту. І ми по-особливому відчуємо свято святих першоверховних апостолів Петра і Павла, коли ті дари, які вони отримали свого часу, будуть у житті та серці кожного з нас!

Архівне відео 2020 року