Юридичний відділ УПЦ оприлюднив заяву щодо незаконних рішень органів місцевого самоврядування про припинення права постійного користування земельними ділянками 

06.04.2023

Юридичний відділ Української Православної Церкви оприлюднив заяву щодо незаконних рішень органів місцевого самоврядування про припинення права постійного користування земельними ділянками.

На даний час набули масового характеру випадки прийняття незаконних рішень органами місцевого самоврядування про припинення права релігійних громад Української Православної Церкви на постійне користування земельними ділянками.

Релігійні організації позбавляються законного права постійного користування земельними ділянками, на яких розташовані культові будівлі та споруди Української Православної Церкви.

Право постійного користування земельною ділянкою це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку (частина1 статті 92 Земельного кодексу України).

Релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, постійно користуються земельними ділянками, які перебувають у державній або комунальній власності, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності.

Постійний землекористувач – релігійна організація, може безстроково володіти земельною ділянкою (впливати на неї відповідно до свого інтересу), а також користуватися нею (отримувати її корисні властивості для задоволення власних потреб), в тому числі шляхом зведення на ній культових споруд, їх обслуговування та використання за цільовим призначенням.

Право постійного користування землею посвідчується державним актом, який видається і реєструється в установленому законом порядку (за змістом частини 1 статті 23 Земельного кодексу України). З моменту отримання релігійними організаціями державних Актів на право постійного користування землями, виникають відповідні правомочності та юридичні обов`язки щодо використання земельних ділянок організаціями. Такі правомочності набувають сталого юридичного зв`язку з релігійними організаціями, стають частиною їх майна.

Припинення права постійного користування земельною ділянкою здійснюється у випадках, передбачених законодавством України  лише у судовому порядку. 

Підставами припинення права користування земельною ділянкою, відповідно до статті 141 Земельного кодексу України, є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати; е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.

Законом, також передбачено примусове припинення права користування земельною ділянкою. Згідно з статтею 143 Земельного кодексу України примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі: а) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; б) неусунення допущених порушень законодавства (забруднення земель радіоактивними і хімічними речовинами, відходами, стічними водами, забруднення земель бактеріально-паразитичними і карантинно-шкідливими організмами, засмічення земель забороненими рослинами, пошкодження і знищення родючого шару ґрунту, об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, порушення встановленого режиму використання земель, що особливо охороняються, а також використання земель способами, які завдають шкоди здоров’ю населення) в строки, встановлені приписами органів, що здійснюють державний контроль за використанням та охороною земель; в) конфіскації земельної ділянки; г) примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності; ґ) примусового звернення стягнень на земельну ділянку по зобов’язаннях власника цієї земельної ділянки; ґ-1) примусового звернення стягнень на право емфітевзису, суперфіцію за зобов’язаннями особи, яка використовує земельну ділянку на такому праві.

Порядок припинення права користування земельними ділянками передбачений главою 22 Земельного Кодексу України.  Згідно з статтею 144 Земельного кодексу України. Вказана стаття визначає, що у разі виявлення порушення земельного законодавства, державний інспектор з контролю за використанням та охороною земель чи державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища складає протокол про адміністративне правопорушення, накладає на особу, яка допустила правопорушення, адміністративне стягнення та видає цій особі припис про його усунення у 30-денний строк. У разі якщо особа, яка допустила порушення земельного законодавства, не виконала протягом зазначеного строку припис державного інспектора щодо припинення правопорушення, державний інспектор з контролю за використанням та охороною земель чи державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища накладає на таку особу адміністративне стягнення відповідно до закону та повторно видає припис про припинення правопорушення та усунення його наслідків у 30-денний строк. У разі неусунення наслідків порушення земельного законодавства у 30-денний строк орган державного контролю за використанням та охороною земель або орган державного контролю за охороною навколишнього природного середовища звертається до суду з позовом про: розірвання договору оренди, емфітевзису, суперфіцію земельної ділянки або договору про встановлення земельного сервітуту; припинення права постійного користування земельною ділянкою.

Отже, відповідно до змісту норм Земельного кодексу України право приймати рішення про припинення права постійного користування земельною ділянкою виникає у органів державної влади та місцевого самоврядування  тільки у разі добровільної відмови землекористувача від постійного користування земельною ділянкою.

У всіх інших випадках, передбачених законом, припинення права постійного користування земельною ділянкою можливо лише за рішення суду, яке набрало законної чинності.

Органи місцевого самоврядування наділені лише правами які надані законом  позивачу, в тому числі звертатися до суду з позовом, в судовому порядку підтримувати позовні вимоги, надавати докази в обґрунтування заявлених позовних вимог про припинення права релігійної організації на постійне користування земельною ділянкою та здійснювати інші дії у межах своєї компетенції в установленому законом порядку та строки.

Приймаючи рішення  про припинення права релігійної організації на постійне користування земельною ділянкою самовільно без згоди релігійної організації органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування перевищують свої повноваження та грубо порушують права землекористувача на право постійного користування земельною ділянкою.

Стосовно зведених на земельній ділянці культових будівель та споруд, додатково звертаємо особливу  увагу на Постанову Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 910/2861/18, відповідно до якої, суб’єкт права постійного користування земельною ділянкою набуває права власності на збудовані на такій земельній ділянці об’єкти нерухомого майна. Отже, виходячи з принципу єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди право власності набуває той, хто має речове право на землю. Велика Палата Верховного Суду вчергове нагадує, що у разі незаконного заволодіння майном власника іншою особою належним способом захисту є віндикаційний позов (стаття 387 ЦК України). Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений.

Наголошуємо, що будь-які протиправні дії посадових осіб щодо релігійних громад є неприпустимими на шляху нашої держави до європейських принципів та євроінтеграції, більш того у час воєнного стану. Конституція України (стаття 19) зобов’язує: органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Юридичний відділ Української Православної Церкви закликає усі органи державної влади та їх посадових осіб, які задіяні у виконанні Закону, не створювати перешкоди в діяльності релігійним організаціям Української Православної Церкви, а діяти у суворій відповідності з вимогами Закону та інших актів чинного українського законодавства, не забуваючи при цьому про вимоги розумності, справедливості та терпимості.

ГАРЯЧА ЛІНІЯ ЮРИДИЧНОГО ВІДДІЛУ УПЦ

097 537 55 96

Фото на головній agro.vobu.ua

Поділитись:

Читайте наші новини в Telegram, Viber

Інші новини

200-ліття Миколаївського храму села Рибченці Хмільницького благочиння

22 травня 2024 року, в день перенесення чесних мощей святителя Миколая Чудотворця, парафіянами храму святителя Миколая села Рибченці Хмільницького благочиння відсвяткували 200-ліття храму. Протягом останніх 33-х років настоятелем храму є найстаріший клірик Хмільницького благочиння – протоієрей Ігор Крученюк. Цього дня він також відзначив 47-річчя священицького служіння. Соборне богослужіння у день престольного свята звершили клірики Хмільницького благочиння. […]

23.05.2024

У Вінницькій єпархії створено паломницьку службу «Живоносне Джерело»

З благословення митрополита Вінницького і Барського Варсонофія, у Вінницькій єпархії створено паломницьку організацію «Живоносне Джерело», на честь ікони Божої Матері. Паломницька служба була створена 10 травня, у пʼятницю Світлої седмиці, коли свята Православна Церква вшановує образ Пресвятої Богородиці «Живоносне Джерело», саме тому, з благословення архіпастиря, ця організація має таку назву. Паломницький центр, має на меті […]

22.05.2024

Престольне свято староміського Миколаївського храму Вінниці

22 травня 2024 року, у день памʼяті перенесення мощей святителя і чудотворця Миколая Мирлікійського, митрополит Вінницький і Барський Варсонофій звершив Божественну літургію у староміському Миколаївському храмі міста Вінниці. Архіпастирю співслужили: насельник Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври архімандрит Макарій (Коломієць); благочинний Другого Вінницького міського округу протоієрей Віталій Білявський; настоятель храму протоієрей Роман Макар та клірики міста. На Малому […]

22.05.2024