Звернення Священного Синоду Української Православної Церкви до вірних чад Української Православної Церкви та народу України

Ваші Високопреосвященства і Преосвященства!
Ваші Високопреподобія і Преподобія!
Дорогі браття і сестри! 
Боголюбивий Український народе!

Нещодавно увесь православний світ сколихнула звістка про безпідставне позбавлення Української Православної Церкви права перебувати у Свято-Успенській Києво-Печерській Лаврі. Представники Міністерства культури та інформаційної політики України заявили про намір виселити чернечу громаду з території Києво-Печерської Лаври, яку монахи буквально підняли з руїн за 35 років з дня відновлення діяльності цього стародавнього монастиря. Монахів, іноків та послушників виганяють із рідного дому, прикриваючись надуманими, неіснуючими аргументами, що не містять у собі жодного реального підґрунтя.

Час війни, який ми зараз переживаємо, на жаль, приніс усім нам, окрім зовнішніх випробувань, безліч випробувань внутрішніх. Масштабний тиск на віруючих Української Православної Церкви зростає, і сьогодні ми звертаємось до усіх вас, возлюблені у Христі браття і сестри, зі словом живої любові і закликом до твердого і непохитного стояння у вірі, яка проповідує не розбрат, а єднання, не злобу, а примирення, не жорстокість, а милосердя.

Ми, вірні нашої Української Православної Церкви, єднаємось у спільній меті збереження України. І кожен із нас, як свідомий громадянин рідної держави, організувався в міру своїх сил на її захист: наші люди звершують всебічну волонтерську діяльність, дають прихисток переселенцям, безкорисно і щиро допомагають усім, чим можуть. Завдяки вам, дорогі браття і сестри, наша Церква зробила багато: сотні тон гуманітарної допомоги і значна фінансова підтримка знайшли своє реальне необхідне призначення. Подвиг оборони Батьківщини на фронті, щохвилини дивлячись в очі смерті, несуть тисячі вірян Української Православної Церкви, серед яких, в тому числі, є і прихожани нашої Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври. Що ж натомість роблять наші можновладці? Вони зневажають і плюндрують святині, намагаючись нас, православних, всебічно залякати, умовити на якийсь «компроміс» і, в результаті, просто знищити.

Сьогодні в усіх на вустах майбутня доля нашої найціннішої святині — Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври. Свята Лавра — перлина України і духовний форпост молитви за українську землю і народ та за увесь православний світ. У 1988 році музей передав монахам 15 споруд, які перебували в надзвичайно жахливому стані. За 35 років із відновлення чернечого життя братія обителі не просто відбудували і відновили все навколо, а примножили і прикрасили київський уділ Божої Матері. Тут щохвилини теплиться лампада молитви за всіх і за вся — в цих кротких зітханнях до Бога живе весь народ України.

Підтримку нашого народу ми відчули у 2-гу Неділю Великого посту, Неділю Собору всіх преподобних Отців Києво-Печерських, коли тисячі людей прийшли сповідати свою віру в те, що вічне, а не тлінне, те, що живе, а не мертве, те, що реальне і щире, а не примарне. Хресною ходою після Божественної літургії разом йшли люди різних поглядів і політичних переконань, яких об’єднала любов до Печерських преподобних Отців. Усі вони вийшли висловити свою підтримку братії та свою громадянську волю.

Зараз багато хто звертається до священноначалля Української Православної Церкви з проханням благословити духовний труд по захисту нашого законного права й надалі молитися у Києво-Печерській Лаврі та піклуватися про неї. Ми сердечно дякуємо всім вам, дорогі браття і сестри, за вашу непохитну віру в Бога і любов до Святої Церкви. Жодні причини не зможуть зламати нашу тверду волю відстоювати святе Православ’я. Ми маємо мужньо триматися Істини. Святитель Марк Єфеський, великий поборник святого Православ’я, вчить: «Ніколи, людино, те, що стосується Церкви не виправляється через компроміси: нема нічого середнього між істиною і неправдою». Закликаємо всіх кріпитися у вірі, підсилити свої молитви і всіма законними засобами захищати нашу найдорожчу святиню — Свято-Успенську Києво-Печерську Лавру. Хай Господь, молитвами преподобних Отців Києво-Печерських, допомагає всім нам у благородній справі непохитного стояння на камені віри, наповнюючи її плодами праведності на славу і похвалу Божу (див. Флп. 1:11).
Закликаємо на всіх вас Боже благословення!