A
18.01.2023
Хрещення Господнє, або Богоявлення, православні християни святкують 19 січня. Цього дня Церква згадує євангельську подію — як пророк Іоанн Предтеча хрестив Господа Іісуса Христа в річці Іордан.
Підготовлено редакцією журналу «Фома в Україні».
Хрещення Господа Бога і Спаса нашого Іісуса Христа також називають Богоявленням. Цього дня християни всього світу згадують події, описані усіма чотирма євангелістами, — хрещення Господа Іісуса Христа в річці Йордан. Хрестив Спасителя пророк Іоанн Предтеча, якого також називають Хреститель.
Друга назва, Богоявлення, дано святу в пам’ять про диво, яке сталося під час хрещення. На Христа з небес зійшов Дух Святий у вигляді голуба. Євангеліст Лука пише про це: «Розкрилося небо, і Дух Святий зійшов на Нього в тілесному вигляді, як голуб, і голос із неба почувся, що мовив: Ти Син Мій Улюблений, що Я вподобав!» (Лк. 3: 21-22).
Хрещення Господнє — дванадесяте свято. Дванадесятими називаються свята, які догматично тісно пов’язані з подіями земного життя Господа Іісуса Христа і Богородиці і діляться на Господські (присвячені Господу Ісусу Христу) і Богородичні (присвячені Божої Матері). Богоявлення — Господнє свято.
Хрещення Господнє Православна Церква святкує 19 січня за новим стилем (6 січня за старим стилем).
Свято Богоявлення має 4 дні передсвята і 8 днів віддання свята. Передсвято — один або кілька днів перед великим святом, в богослужіння якого вже входять молитви, присвячені святковій події, що наближається. Відповідно, віддання свята — такі ж дні після свята.
Віддання свята відбувається 27 січня за новим стилем. Віддання свята — останній день деяких важливих православних свят, що відзначається особливим богослужінням, більш урочистим, ніж у звичайні дні віддання свята.
Після посту і мандрів в пустелі пророк Іоанн Предтеча прийшов на річку Іордан, в якій іудеї традиційно здійснювали релігійні обмивання. Тут він став говорити народу про покаяння і хрещення на відпущення гріхів і хрестити людей у водах. Це не було Таїнством Хрещення, яким ми його знаємо зараз, але було його прообразом.
Народ вірив пророцтвам Іоанна Предтечі, багато хто хрестився в Іордані. І ось одного разу до берегів річки прийшов сам Іісус Христос. Тієї пори Йому було тридцять років. Спаситель попросив Іоанна хрестити Його. Пророк був здивований до глибини душі і сказав: «Мені треба хреститися від Тебе, і чи Тобі йти до мене?». «Але Христос запевнив його, що “годиться нам виповнити усю правду”. Під час хрещення розкрилося небо, і Дух Святий зійшов на Нього в тілесному вигляді, як голуб, і голос із неба почувся, що мовив: Ти Син Мій Улюблений, в Якому моє благовоління!» (Лк. 3: 21-22).
Хрещення Господнє було першим явленням Христа народу Ізраїлю. Саме після Богоявлення за Учителем пішли перші учні — апостоли Андрій, Симон (Петро), Филип, Нафанаїл.
У двох Євангеліях — від Матвія і Луки — ми читаємо, що після хрещення Спаситель пішов у пустелю, де постив сорок днів, щоб підготуватися до місії серед людей. Він був дияволом спокушений і нічого не їв в ці дні, а коли закінчились вони, то врешті зголоднів (Лк. 4: 2). Диявол три рази підступав до Христа і спокушав Його, але Спаситель залишився незламним і відкинув лукавого.
Хрещення Господнє почали святкувати ще тоді, коли були живі апостоли — згадка про цей день ми знаходимо в Постановах і Правилах апостольських. Але спочатку Хрещення і Різдво були єдиним святом, і називалося воно Богоявлення.
Починаючи з кінця IV століття (в різних місцевостях по-різному) Хрещення Господнє стало окремим святом. Але і зараз ми можемо спостерігати відгомони єдності Різдва і Хрещення — в богослужінні. Наприклад, в обох свят є Навечір’я — Святвечір, із суворим постом і особливими традиціями.
У перші століття християнства на Богоявлення хрестили новонавернених (їх називали оголошеними), тому цей день часто називали «днем Просвітництва», або «святі Світлом» — в знак того, що Таїнство Хрещення очищує людину від гріха і просвіщає світлом Христовим. Уже тоді була традиція освячувати цього дня води в водоймах.
На ранньохристиянських зображеннях подій Водохреща Спаситель постає перед нами юним і без бороди; пізніше Його почали зображати дорослим чоловіком.
З VI-VII ст. на іконах Хрещення з’являються зображення ангелів — найчастіше їх три і вони стоять на протилежному від пророка Іоанна Предтечі березі Йордану. На згадку про диво Богоявлення над Христом, Який стоїть у воді, зображують острівець неба, з якого до охрещуваного сходить Святий Дух у вигляді голуба в променях світла.
Центральні фігури на всіх іконах свята — Христос і Іоанн Хреститель, який покладає правицю (праву руку) на голову Спасителя. Десниця ж Христа піднята в жесті, що благословляє.
Духовенство на свято Хрещення Господнього одягнене в білі ризи. Головна особливість Богоявленського богослужіння — це освячення води. Воду освячують два рази. Напередодні, 18 січня, у Водохресний святвечір — Чином Великого освячення води, який ще називають Великою агіасмою. І вдруге — в день Богоявлення, 19 січня.
Перша традиція походить, швидше за все, з давньохристиянської практики хрещення оглашених після Ранкової служби Богоявлення. А друга — пов’язана зі звичаєм палестинських християн простувати в день Богоявлення на Йордан до традиційного місця хрещення Іісуса Христа.
Послідування служби Хрещення Господнього, Богоявлення можна скачати за посиланням>>.
глас 1
Во Иордане крещающуся Тебе, Господи, Тройческое явися поклонение: Родителев бо глас свидетельствовавше Тебе, возлюбленнаго Тя Сына именуя, и Дух в виде голубине, извествоваше словесе утверждение. Явлейся, Христе Боже, и мир просвещей, слава Тебе.
Переклад:
Коли Ти, Господи, хрестився в Іордані, вилося поклоніння Пресвятій Трійці, бо голос Отця свідчив про Тебе, називаючи Тебе улюбленим Сином, і Дух, що з’явився у вигляді голуба, підтвердив істинність цього слова. Христе Боже, що з’явився і просвітив світ, слава Тобі!
глас 4
Явился еси днесь вселенней, и свет Твой, Господи, знаменася на нас, в разуме поющих Тя: пришел еси и явился еси Свет неприступный.
Перклад:
З’явився Ти нині всьому світу; і Твій світ, Господи, закарбувався на нас, свідомо оспівують Тебе: «Ти прийшов і з’явився, Світло неприступне!»
Величаем Тя, Живодавче Христе, нас ради ныне плотию крестившагося от Иоанна в водах Иорданских.
Воду на Богоявлення освячують два рази. Напередодні, 18 січня, у Водохресний святвечір — Чином Великого освячення води, який ще називають «Велика агіасма». І вдруге — в день Богоявлення, 19 січня, під час Божественної літургії.
Перша традиція сходить, як вже зазначено вище, швидше за все, до давньохристиянської практики хрещення оглашених після Ранкової служби Богоявлення. А друга — пов’язана зі звичаєм палестинських християн простувати в день Богоявлення на Йордан до традиційного місця хрещення Іісуса Христа.
За традицією, Водохресну воду зберігають рік — до наступного свята Хрещення. П’ють її натщесерце, благоговійно і з молитвою.
Святу Богоявлення передує Водохресний Святвечір, або Навечір’я Богоявлення. Напередодні свята православні християни дотримуються суворого посту. Традиційна страва цього дня — сочиво, яке готують з крупи (наприклад, пшениці або рису), меду і родзинок.
Богоявлення (Тит. 2: 11-14; З, 4-7; Мф. З: 13-17). Хрещення Господнє названо Богоявленням, тому що в ньому явив Себе єдиний істинний Бог в Трійці: Бог Отець — гласом з неба, Бог Син — втілився — хрещенням. Бог Дух Святий — зішестя на охрещуваного. Тут явлено і таїнство відношення ликів Пресвятої Трійці. Бог Дух Святий походить від Отця і в Сині спочиває, а не походить від Нього. Явлено тут і те, що втілене домобудівництво спасіння здійснено Богом Сином, Який втілився. Явлено і те, що і спасіння кожного може відбутися не інакше, як в Господі Іісусі Христі, благодаттю Святого Духа, за вподобанням Отця. Всі таїнства християнські сяють тут божественним світлом своїм і просвітлюють розум і серця з вірою здійснюють це велике свято. «Приидите, востечем умно горе, и погрузимся в созерцание этих таин спасения нашего, поя: во Иордане крещающуся Тебе, Господи, Тройческое явися поклонение, — спасение тройчески нам устрояющее и нас тройчески спасающее».
22 грудня 2024 року, в Неділю 26-ту після П’ятидесятниці та день вшанування ікони Божої Матері «Несподівана Радість», з благословення Блаженнішого Митрополита Онуфрія, митрополит Вінницький і Барський Варсонофій звершив Божественну літургію в Андріє-Володимирському храмі міста Києва. Напередодні увечері архіпастир також звершив у цьому храмі Всенічне бдіння. Після читання святого Євангелія архієрей виголосив недільну проповідь. Під час […]
22.12.2024
У день вшанування святителя Миколая Чудотворця вихованці недільної школи Георгіївського храму міста Вінниці подарували парафіянам справжнє свято. Діти виконали натхненні пісноспіви, декламували вірші та наповнили храм атмосферою радості й тепла. Після виступу всі учасники отримали святкові подарунки. Особлива подяка організаторам цього чудового дійства — настоятелю храму протоієрею Валерію Швецю та Рубан Наталії Євгеніївні, яка в […]
19.12.2024
19 грудня, у день пам’яті святителя Миколая Мир Лікійського Чудотворця, священики Хмільницького благочиння протоієрей Ярослав Микитин та ієрей Роман Войтенко відвідали Уланівський будинок-інтернат для людей похилого віку. Отці привітали мешканців будинку зі святом, поділилися теплими словами підтримки та вручали солодкі подарунки. Цей візит став проявом уваги та милосердя до тих, хто особливо потребує тепла і […]
19.12.2024