Мученики Адріан і Наталія

8 вересня — день пам’яті мчч. Адріана і Наталії. Подружжя Адріан і Наталія жили в місті Нікомидії в Віфінській області Малої Азії. Адріан був язичником і служив чиновником імператора Максиміана Галерія (305-311 рр.), гонителя християн. Наталія була таємною християнкою. — «Православне життя»

Під час гонінь поблизу Нікомідії в печері ховалося 23 віруючих. Їх спіймали, судили, катували і примушували принести жертву ідолам. Потім їх повели в судову палату, щоб записати їх імена. Тут знаходився начальник палати Адріан, який запитав їх, яку нагороду очікують вони від свого Бога за муки. Вони відповіли йому: «Не бачило око, не чуло вухо, і не приходило те на серце людині, що приготував Бог люблячим Його» (1Кор.2,9). Почувши це, Адріан сказав писарям: «Запишіть і моє ім’я разом з ними, тому що і я — християнин». Адріана посадили в тюрму. Імператор радив йому викреслити своє ім’я зі списку християн і вибачитися. Адріан запевнив його, що він не збожеволів, а зробив так за власним переконанням. Виповнилося йому тоді 28 років.

Дізнавшись про те, що трапилося, Наталія поспішила до в’язниці, де підбадьорювала Адріана бути мужнім. Коли укладених християн присудили до смертної кари, Адріана відпустили на короткий термін додому, щоб він повідомив своїй дружині про це. Побачивши Адріана, Наталія злякалася, що він відрікся від Христа, і не впустила його в будинок.

Повернувшись до в’язниці, Адріан разом з іншими мучениками був підданий страшним катуванням: мученикам перебивали руки і ноги важким молотом, від чого ті в страшних муках вмирали. Коли черга дійшла до Адріана, дружина найбільше боялася, щоб чоловік її НЕ смалодушнічал і не відрікся від Христа. Вона зміцнювала Адріана і притримувала його руки і ноги, поки кат перебивав їх молотом. Помер святий Адріан разом з іншими мучениками в 304 році. Коли їх тіла почали спалювати, піднялася гроза і піч згасла, кількох же катів убила блискавка.

Тисячоначальник армії хотів одружитися на Наталії, яка була ще молода і багата. Ще перед смертю Адріана Наталія просила його молитися, щоб її не примусили вийти заміж. Тепер Адріан з’явився їй уві сні і сказав, що незабаром вона піде за ним. Так і сталося: Наталія померла на гробі свого чоловіка в передмісті міста Візантії, куди його тіло перенесли віряни.

Молитви

Тропарь мученикам Адриану и Наталии Никомидийским, глас 4

Му́ченицы Твои́, Го́споди,/ во страда́ниих свои́х венцы́ прия́ша нетле́нныя от Тебе́, Бо́га на́шего:/ иму́ще бо кре́пость Твою́,/ мучи́телей низложи́ша,/ сокруши́ша и де́монов немощны́я де́рзости./ Тех моли́твами// спаси́ ду́ши на́ша.

Кондак мученикам Адриану и Наталии Никомидийским, глас 4

Му́ченик возсия́ Боже́ственная па́мять/ и земны́я озари́ вся концы́ све́тло, с весе́лием зову́щих:// Ты еси́ му́чеников, Христе́, ра́дование.

Молитва мученикам Адриану и Наталии Никомидийским

О, свяще́нная дво́ице, святи́и му́ченицы Христо́ви, Адриа́не и Ната́лие, блаже́ннии супру́зи и до́блии страда́льцы! Услы́шите нас, моля́щихся вам со слеза́ми, и низпосли́те на ны вся благопотре́бная душа́м и телесе́м на́шим, и моли́те Христа́ Бо́га, да поми́лует нас и сотвори́т с на́ми по ми́лости Свое́й, да не поги́бнем во гресе́х на́ших. Ей, святи́и му́ченицы, приими́те глас моле́ния на́шего и изба́вите ны моли́твами ва́шими от гла́да, губи́тельства, тру́са, пото́па, огня́, гра́да, меча́, наше́ствия иноплеме́нников и междоусо́бныя бра́ни, от напра́сныя сме́рти и от всех бед, печа́лей и боле́зней, да вы́ну, ва́шими моли́твами и предста́тельством укрепля́емии, просла́вим Го́спода Иису́са Христа́, Ему́ же подоба́ет вся́кая сла́ва, честь и поклоне́ние, со Безнача́льным Его́ Отце́м и Пресвяты́м Ду́хом, во ве́ки веко́в. Ами́нь.