Відійшов до Господа митрополит Луганський і Алчевський Митрофан (Юрчук)

19.06.2021

18 червня 2021 року на 59 році життя після перенесеної хвороби серця відійшов до Господа постійний член Священного Синоду та голова Відділу зовнішніх церковних зв’язків Української Православної Церкви митрополит Луганський і Алчевський Митрофан (в миру Михайло Іванович Юрчук). Повідомляє сайт УПЦ.

Новоспочилий владика народився 19 листопада 1962 року в місті Білогір’я Хмельницької області в родині робітників. Після отримання шкільної освіти та армійської служби у 1984 році він вступив до Одеської духовної семінарії, а в 1987 році – до Московської духовної академії.

У 1988 році в рамках обміну студентами між Руською і Польською Православними Церквами був делегований на навчання до Християнської богословської академії у Варшаві, яку закінчив у 1993 році з вченим ступенем магістра богослов’я.

21 серпня 1990 року у Свято-Троїцькій Сергієвій Лаврі майбутній владика був пострижений у чернецтво з ім’ям Митрофан на честь святителя Митрофана, єпископа Воронезького.

1 вересня 1990 року рукопокладений у сан ієродиякона, а 16 вересня того ж року – у сан ієромонаха.

З 1994 року життя ієромонаха Митрофана стало тісно пов’язаним з Києвом та його святинями. Він ніс послух викладача Київської духовної академії і семінарії, та був зарахований до числа братії Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври. Згодом, у сані архімандрита, його призначили проректором академії.

30 липня 2000 року відбулася хіротонія архімандрита Митрофана в єпископський сан. Владика очолив Переяслав-Хмельницьку кафедру і був призначений вікарієм Київської Митрополії та керуючим справами УПЦ.

9 липня 2003 року возведений у сан архієпископа.

Рішенням Священного Синоду УПЦ від 8 травня 2012 року архієпископ Митрофан призначений головою Відділу зовнішніх церковних зв’язків УПЦ, а 31 травня 2007 року він очолив Білоцерківську кафедру.

20 липня 2012 року Священний Синод призначив владику Митрофана на Луганську кафедру з титулом – архієпископ Луганський і Алчевський.

28 серпня 2014 року указом Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія, Предстоятеля Української Православної Церкви, возведений у сан митрополита.

У 2020 році митрополит Митрофан був включений до комісії Міжсоборної присутності з богослов’я та богословської освіти.

Попри те, що земне життя владики Митрофана обірвалось надзвичайно рано, він встиг звершити багато справ на славу Православної Церкви та на спасіння ввіреної йому пастви. За своє сумлінне служіння на церковній ниві він був удостоєний багатьох церковних нагород: ордена преподобного Нестора Літописця, ювілейного ордена «Різдво Христове — 2000», ордена преподобного Сергія Радонезького II ступеня, ордена святителя Інокентія Московського ІІ ступеня, ордена святої рівноапостольної Марії Магдалини II ступеня (Польська Православна Церква), ордена благовірного князя Даниїла Московського, орденів святого рівноапостольного князя Володимира І та II ступенів.

Та найголовнішою нагородою митрополиту Митрофану стала любов до нього з боку його пастви, де б він не звершував своє служіння. Повагу співбратів архієреїв, духовенства, мирян та людей навіть далеких від Церкви завжди викликала його щира релігійність і надзвичайна інтелігентність та доброта. Його проповіді були наповнені живим словом, натхненним Духом Святим, а звершуване ним Богослужіння завжди вирізнялось молитовністю та водночас піднесеною урочистістю.

Особлива жертовність та любов до тих, хто страждає, була засвідчена владикою Митрофаном в період активної фази військових дій на Донбасі. Він не раз ризикував своїм життям, ревно виконуючи своє архіпастирське служіння в цей трагічний період історії Луганщини, піклувався про визволення з полону українських військовослужбовців та розвивав соціальну місію Церкви задля допомоги тим, хто залишився без прихистку і засобів до існування.

Господь покликав владику до Своїх небесних осель напередодні П’ятидесятниці – Дня утвердження Церкви, служінню якій новоспочилий архієрей присвятив все своє земне життя від ранньої юності до останнього свого подиху.

Світлий образ митрополита Митрофана назавжди залишиться в пам’яті всіх, хто мав радість його знати.

Нехай Райські обителі приймуть його безсмертну душу та сподоблять її небесного блаженства біля Престолу Божої Слави!

Поділитись:

Читайте наші новини в Telegram, Viber

Інші новини

Світлий Вівторок. Вечірнє богослужіння у Хрестовоздвиженському храмі Вінниці

Увечері 22 квітня 2025 року, у вівторок Світлої седмиці, митрополит Вінницький і Барський Варсонофій звершив вечірнє пасхальне богослужіння у Хрестовоздвиженському храмі міста Вінниці. Його Високопреосвященству співслужили: секретар єпархії архімандрит Єнох (Торак), настоятель храму протоієрей Миколай Давидовський, благочинний першого міського округу протоієрей Богдан Маліновський, духовенство храму та міста Вінниці. Богослужіння супроводжував спів святкового змішаного хору Хрестовоздвиженського […]

22.04.2025

Пасха в Малинівці: архієрейське богослужіння у Світлий Вівторок у Літинському благочинні

22 квітня 2025 року, у Світлий Вівторок, митрополит Вінницький і Барський Варсонофій звершив Божественну літургію в храмі Різдва Пресвятої Богородиці села Малинівка Літинського благочинного округу. Його Високопреосвященству співслужили: секретар єпархії архімандрит Єнох (Торак); благочинний Літинського округу протоієрей Олег Макар; благочинний Вінницького районного округу та настоятель цього храму протоієрей Миколай Строк; духовенство Літинського благочиння та гості […]

22.04.2025

Як готуватися до Причастя у Пасхальну Світлу седмицю?

 Молитовна, духовна підготовка: В Світлу седмицю Пасхи за звичаєм, що сформувався в останній час, замість вечірніх та ранкових молитв співаються часи Пасхи. Послідування до Святого Причастя: пасхальний час, кінцеве «Господи помилуй» (40 разів),«Слава и нині», «Честнійшую», «Молитвами святих отець…», і одразу ірмос: «Градите людіє…» та канон до причастя. Замість «Достойно» — «Ангел вопіяше…»; «Хотя ясти» […]

22.04.2025