6 лютого — день пам’яті блаженної Ксенії Петербурзької (+відео)

Блаженна Ксенія народилася між 1719 і 1730 роками.  Про батьків її, про дитячі та підліткові роки нічого не відомо.  Знаємо ми, що батька блаженної звали Григорієм.  Після досягнення повноліття Ксенія вступила в шлюб з придворним півчим Андрієм Федоровичем Петровим, що був в званні полковника.  Але недовго судилося молодому подружжю насолоджуватися сімейним щастям: двадцяти шести років від роду Ксенія залишилася вдовою.  Чоловік її помер раптово.

Ця трагічна подія змінила життя молодої жінки.  Вона була глибоко вражена тим, що її чоловік помер без належного християнського приготування і не встиг покаятись.  Ксенія вирішила, що подвигом життя вона вимолить у Бога прощення гріхів раба Божого Андрія.

У день похорону чоловіка Ксенія Григорівна наділа його одяг і всім, що зверталися до неї зі співчуттям, говорила, що помер не Андрій Федорович, а померла його дружина Ксенія Григорівна.  З цього моменту вона дійсно померла для світу, прийнявши на себе важкий подвиг — подвиг юродства.

Рідні та знайомі її вважали, що молода вдова  збожеволіла через горе яке звалилося на її плечі.  Підозри їх остаточно утвердилися, коли Ксенія вирішила роздати майно, що дісталося їй у спадок від чоловіка.  Так, вона подарувала свій будинок, що знаходився в приході церкви св.  ап.  Матвія на Петербурзькій стороні, своїй  знайомій  Параскеві.  Та не хотіла приймати цей дар і навіть просила родичів Ксенії з боку чоловіка вберегти її від такого вчинку.  Родичі звернулися до начальства покійного Петрова, впливові люди розмовляли з удовою, знайшли її при розумі і вирішили, що вона цілком може розпоряджатися своїм майном.

Відтепер вона не мала постійного місця проживання.  Вдень вона бродила по місту, в основному по Петербурзькій стороні, біля церкви ап.  Матвія, а вночі йшла за місто, в поле — і всю ніч молилася.  Так її одного разу і застали городяни, які зацікавилися нічними зникненнями блаженної.  Рідко залишалася вона ночувати в будинках знайомих і благочестивих жінок.

Блаженна Ксенія з надзвичайною лагідністю приймала всі знущання і образи, які їй нерідко доводилося переносити.  Особливо докучали їй вуличні хлопчаки, на злісні витівки яких вона не звертала уваги.  Лише одного разу, коли жителі вже стали почитати її за угодницю Божу, їм довелося побачити блаженну в страшному гніві.  Знахабнілі дітиська не наситилися звичайними образами, і стали кидати в Ксенію грудками землі.  Після цього випадку городяни стали оберігати блаженну Ксенію і поклали край переслідуванням з боку хлопчаків.

Коли костюм Андрія Федоровича зотлів і розпався, свята вбралася в лахміття.  Коли їй пропонували у вигляді милостині одяг, вона відмовлялася.  Брала лише червону кофточку і зелену спідницю (або навпаки).  Ймовірно, в пам’ять про квіти форменого одягу чоловіка.  Милостиню грошову вона також уникала брати.  Брала тільки «царя на коні» — мідні копійки, які тут же роздавала біднякам.

За великі подвиги Господь удостоїв блаженну Ксенію дару прозорливості.  Так, вона передбачила час смерті імператриці Єлизавети Петрівни і юного імператора Івана Антоновича, допомогла одній дівчині уникнути шлюбу з швидким каторжником, який видавав себе за убитого ним полковника.  Жителі Петербурзької сторони помічали, що якщо блаженна візьме на руки хворе дитя або благословить його, воно неодмінно видужає.  Якщо візьме якусь дрібницю з лавки купця — торгівля буде успішною.  Якщо вона зайде до хати, то в будинку будуть панувати мир і злагода.

Блаженна Ксенія несла подвиг добровільного безумства 45 років і померла близько 1803 року.  На могилі її (на Смоленському кладовищі) була згодом споруджена кам’яна каплиця, яка і до цього дня є однією зі святинь Петербурга, яка залучає численних паломників.

Після багаторічного народного шанування блаженна Ксенія Петербурзька, була зарахована до лику святих в 1988 році .

Джерело: https://pravlife.org/uk

Молитви:

Тропар, глас 7

Нищету́ Христо́ву возлюби́вши,/ безсме́ртныя трапе́зы ны́не наслажда́ешися,/ безу́мием мни́мым безу́мие ми́ра обличи́вши,/ смире́нием кре́стным си́лу Бо́жию восприя́ла еси́./ Сего́ ра́ди дар чудоде́йственныя по́мощи стяжа́вшая,/ Ксе́ние блаже́нная, моли́ Христа́ Бо́га// изба́витися нам от вся́каго зла покая́нием.

Кондак, глас 3

На земли́ я́ко стра́нна пребы́вши,/ о Небе́снем же оте́чествии воздыха́ющи,/ юро́да от бу́йих и неве́рных,/ прему́дра же и свя́та от ве́рных познава́ешися,/ и от Бо́га сла́вою и че́стию венча́ешися,/ Ксе́ние мужеу́мная и богоу́мная,/ сего́ ра́ди зове́м ти:// ра́дуйся, я́ко по стра́нствии земне́м в дому́ О́тчем водворя́ешися.

Молитва

О свята́я блаже́нная ма́ти Ксе́ние! Под кро́вом Всевы́шняго жи́вшая, ведо́мая и укрепля́емая Богома́терию, глад и жа́жду, хлад и зной, поноше́ния и гоне́ния претерпе́вшая, дар прозо́рливости и чудотворе́ния от Бо́га получи́вшая и под се́нью Всемогу́щего упоко́ившаяся, днесь же, от сла́внаго тысящеле́тия Креще́ния Руси́, Це́рковь Ру́сская, прославля́ет тя, я́ко благоуха́нный цвет. Предстоя́ще на ме́сте твоего́ погребе́ния, пред о́бразом твои́м святы́м, я́ко живе́й ти, су́щей с на́ми, мо́лимся ти: приими́ проше́ния на́ша и принеси́ я́ ко Престо́лу милосе́рднаго Отца́ Небе́снаго, я́ко дерзнове́ние к Нему́ иму́щая; испроси́ притека́ющим к тебе́ ве́чное спасе́ние, на блага́я дела́ и начина́ния на́ша ще́дрое благослове́ние, от вся́ких бед и скорбе́й избавле́ние. Предста́ни святы́ми твои́ми моли́твами пред Всеми́лостивым Спаси́телем на́шим о нас, недосто́йных и гре́шных. Помози́, свята́я блаже́нная ма́ти Ксе́ние, младе́нцы све́том свята́го Креще́ния озари́ти и печа́тию да́ра Ду́ха Свята́го запечатле́ти, ю́ныя в ве́ре, че́стности, богобоя́зненности и целому́дрии воспита́ти и успе́хи в уче́нии им стяжа́ти. Боля́щия и неду́гующия исцели́, супру́гом любо́вь и согла́сие ниспосли́, мона́шествующих по́двигом до́брым подвиза́тися помози́ и от поноше́ния огради́, па́стыри в кре́пости ду́ха утверди́, Це́рковь и страну́ на́шу сохрани́, и всех боголюби́вых чад в предсме́ртный час причаще́ния Святы́х Христо́вых Та́ин сподо́би, ты бо еси́ на́ше ско́рое услы́шание и избавле́ние, тебе́ благодаре́ние воссыла́ем и с тобо́ю сла́вим Отца́ и Сы́на и Свята́го Ду́ха, ны́не и при́сно, и во ве́ки веко́в. Ами́нь