Дмитрівська поминальна субота

Дмитрівська поминальна субота — субота перед днем ​​пам’яті св. великомученика Димитрія Солунського (8 листопада). Спочатку поминання відбувалося за всіма воїнами, полеглими в битві. Поступово Дмитрівська субота стала днем ​​заупокійного поминання всіх покійних православних християн.

У Димитрівську батьківську суботу традиційно відвідують могили покійних рідних, в церквах і на цвинтарях служать панахиди та заупокійні літії, влаштовують поминальні трапези.

Щоб пом’янути своїх спочилих родичів церковно, необхідно прийти в храм на богослужіння ввечері в п’ятницю напередодні батьківської суботи. У цей час відбувається велика панахида, або парастас. Всі тропарі, піснеспіви присвячені молитві за померлих. Вранці в саму поминальну суботу відбувається заупокійна Божественна літургія, після якої служать загальну панахиду.

В якості пожертви в храм прийнято приносити продукти. Як правило, на канон кладуть хліб, солодощі, фрукти, овочі і т.д. Можна приносити борошно для просфор, кагор для здійснення літургії, свічки і масло для лампад. Не прийнято приносити м’ясні продукти або міцні спиртні напої.

Якщо немає можливості в ці дні відвідати храм або кладовище, можна помолитися за упокій спочилих у домашній молитві. Взагалі Церква заповідає нам не тільки в особливі дні поминання, але кожен день молитися про покійних батьків, родичів та близьких нам людей.

Молитва за спочилих:
«Упокой, Господи, души усопших раб Твоих: родителей моих, сродников, благодетелей (имена их) и всех православных христиан, и прости им вся согрешения вольная и невольная, и даруй им Царствие Небесное.»