6 червня — день пам’яті блаженної Ксенії Петербурзької (+відео)

Блаженна Ксенія народилася між 1719 і 1730 роками. Про її батьків, про дитячі  роки нічого не відомо. Знаємо ми, що батька блаженної звали Григорієм. По досягненню повноліття Ксенія вступила в шлюб з придворним півчим Андрієм Федоровичем Петровим, який мав звання полковника.

Але недовго судилося молодому подружжю насолоджуватися сімейним щастям: у двадцять шість років Ксенія залишилася вдовою. Її чоловік раптово помер.

Це трагічна подія змінила життя молодої жінки. Вона була глибоко вражена тим, що її чоловік помер без покаяння. Ксенія вирішила, що подвигом життя вона молитиме у Бога прощення гріхів раба Божого Андрія.

У день похорону чоловіка Ксенія Григорівна одягла його одяг і всім, хто звертався до неї з співчуттями, говорила, що не помер Андрій Федорович, а померла його дружина Ксенія Григорівна. З цього моменту вона дійсно померла для світу, прийнявши на себе найважчий подвиг – подвиг юродства Христа ради.

Рідні і знайомі її вважали, що молода вдова втратила розум через горе яке звалилося на її плечі . Підозри їх остаточно утвердились, коли Ксенія вирішила роздати майно, що дісталося їй у спадок від чоловіка. Так, вона подарувала свій будинок, який знаходився в приході церкви св. ап. Матвія на Петербурзькій стороні, своєї знайомої Параскеві Антонової. Та не хотіла приймати цей дар і навіть просила родичів Ксенії з боку чоловіка вберегти її від такого вчинку. Родичі звернулися до начальства покійного Петрова, впливові люди розмовляли з вдовою, знайшли її у скоєному глузді і вирішили, що вона цілком може розпоряджатися своїм майном.

Відтепер вона не мала постійного місця проживання. Вдень вона блукала по місту, в основному по Петербурзькій стороні, біля церкви ап. Матвія, а вночі йшла за місто, в поле – і всю ніч молилася. Так її якось і застали городяни, які зацікавилися нічними зникненнями блаженної. Рідко вона залишалася ночувати в будинках знайомих їй благочестивих жінок.

Блаженна Ксенія з незвичайною лагідністю терпіла всі знущання й образи, які їй нерідко доводилося переносити.Особливо докучали їй вуличні хлопчаки, на злісні витівки яких вона не звертала уваги.  Лише одного разу, коли жителі вже стали почитати її угодницею Божою, їм довелося побачити блаженну в страшному гніві.  Знахабнілі шибеники не наситилася звичайними образами, а стали кидати в Ксенію грудками землі.  Після цього випадку городяни стали оберігати блаженну Ксенію і поклали край переслідуванням з боку хлопчаків.

 Коли костюм Андрія Федоровича зотлів і розпався, свята вбралася в лахміття.  Коли їй пропонували у вигляді милостині одяг, вона відмовлялася.  Брала лише червону кофточку і зелену спідницю (або навпаки).  Ймовірно, в пам’ять про квіти форменого одягу чоловіка.  Милостиню грошову вона також уникала брати.  Брала тільки «царя на коні» — мідні копійки, які тут же роздавала біднякам.

 У ці роки на Смоленському кладовищі будувалася нова кам’яна церква в ім’я Смоленської ікони Божої Матері.  Робітники, які працювали на будівництві храму, стали помічати раптом дивні речі.  За час їх відсутності вночі хтось носив цеглу до споруджуваної церкви.  А коли вони вирішили дізнатися, хто цей добровільний помічник, то побачили, що це блаженна Ксенія працює ночами, перетягуючи цеглини.

За великі подвиги Господь удостоїв блаженну Ксенію дару прозорливості. Так, вона передбачила час смерті імператриці Єлизавети Петрівни і юного імператора Івана Антоновича, допомогла одній дівчині уникнути шлюбу з збіглим каторжником, який видавав себе за вбитого їм полковника. Жителі Петербурзької сторони помічали, що якщо блаженна візьме на руки хворе дитя або благословить його, воно неодмінно одужає. Якщо візьме якусь дрібницю з крамниці купця – торгівля буде успішною. Якщо вона зайде в хату, то в будинку будуть панувати мир і злагода.

Одного разу вона сказала своїй старій знайомій Параскеві Антоновій, тій самій, якій подарувала будинок, щоб та негайно йшла на Смоленське кладовище: «Ось ти тут сидиш так панчохи штопаешь, а не знаєш, що тобі Бог послав сина!»

Параскева в подиві пішла в сторону цвинтаря і раптом побачила натовп народу. Виявилося, що екіпаж задавив на смерть вагітну жінку, яка встигла перед смертю звільнитися від тягаря хлопчиком. Параскева взяла його собі, і так як не могла ніде відшукати батька немовляти, усиновила його. Вихований нею прийомний син почитав її як матір і в старості беріг спокій Параскеви, яка дякувала блаженну за велику радість.

Блаженна Ксенія несла подвиг 45 років і померла близько 1803 року. На могилі її (на Смоленському кладовищі) була згодом споруджена кам’яна каплиця, яка і донині служить однією зі святинь Петербурга, залучає численних богомольців.

Після багаторічного народного шанування блаженна Ксенія Петербурзька, юродива Христа ради, була зарахована до лику святих у 1988 році на Помісному Соборі Православної Церкви.

Молитви

Тропар, глас 7

Нищету́ Христо́ву возлюби́вши,/ безсме́ртныя трапе́зы ны́не наслажда́ешися,/ безу́мием мни́мым безу́мие ми́ра обличи́вши,/ смире́нием кре́стным си́лу Бо́жию восприя́ла еси́./ Сего́ ра́ди дар чудоде́йственныя по́мощи стяжа́вшая,/ Ксе́ние блаже́нная, моли́ Христа́ Бо́га// изба́витися нам от вся́каго зла покая́нием.

Кондак, глас 3

Днесь све́тло лику́ет град свята́го Петра́,/ я́ко мно́жество скорбя́щих обрета́ют утеше́ние,/ на твоя́ моли́твы наде́ющеся,/ Ксе́ние всеблаже́нная,// ты бо еси́ гра́ду сему́ похвало́ и утвержде́ние.

Молитва блаженній Ксенії Петербурзькій:

О свята́я блаже́нная ма́ти Ксе́ние! Под кро́вом Всевы́шняго жи́вшая, ведо́мая и укрепля́емая Богома́терию, глад и жа́жду, хлад и зной, поноше́ния и гоне́ния претерпе́вшая, дар прозо́рливости и чудотворе́ния от Бо́га получи́вшая и под се́нью Всемогу́щего упоко́ившаяся, днесь же, от сла́внаго тысящеле́тия Креще́ния Руси́, Це́рковь Ру́сская, прославля́ет тя, я́ко благоуха́нный цвет. Предстоя́ще на ме́сте твоего́ погребе́ния, пред о́бразом твои́м святы́м, я́ко живе́й ти, су́щей с на́ми, мо́лимся ти: приими́ проше́ния на́ша и принеси́ я́ ко Престо́лу милосе́рднаго Отца́ Небе́снаго, я́ко дерзнове́ние к Нему́ иму́щая; испроси́ притека́ющим к тебе́ ве́чное спасе́ние, на блага́я дела́ и начина́ния на́ша ще́дрое благослове́ние, от вся́ких бед и скорбе́й избавле́ние. Предста́ни святы́ми твои́ми моли́твами пред Всеми́лостивым Спаси́телем на́шим о нас, недосто́йных и гре́шных. Помози́, свята́я блаже́нная ма́ти Ксе́ние, младе́нцы све́том свята́го Креще́ния озари́ти и печа́тию да́ра Ду́ха Свята́го запечатле́ти, ю́ныя в ве́ре, че́стности, богобоя́зненности и целому́дрии воспита́ти и успе́хи в уче́нии им стяжа́ти. Боля́щия и неду́гующия исцели́, супру́гом любо́вь и согла́сие ниспосли́, мона́шествующих по́двигом до́брым подвиза́тися помози́ и от поноше́ния огради́, па́стыри в кре́пости ду́ха утверди́, Це́рковь и страну́ на́шу сохрани́, и всех боголюби́вых чад в предсме́ртный час причаще́ния Святы́х Христо́вых Та́ин сподо́би, ты бо еси́ на́ше ско́рое услы́шание и избавле́ние, тебе́ благодаре́ние воссыла́ем и с тобо́ю сла́вим Отца́ и Сы́на и Свята́го Ду́ха, ны́не и при́сно, и во ве́ки веко́в. Ами́нь.