5 червня — день пам’яті прп. Єфросинії ігумені Полоцької

Преподобна Єфросинія Полоцька, до постригу носила ім’я Предслава, була праправнучкою святого рівноапостольного князя Володимира і дочкою Полоцького князя Георгія (Святослава).

З дитячих років вона відрізнялася любов’ю до молитви і книжному навчанню. Відкинувши пропозиції про шлюб, Предслава прийняла постриг з ім’ям Єфросинія. З благословення Полоцького єпископа Іллі, вона стала жити при Софійському соборі, де займалася переписуванням книг. Близько 1128 року єпископ Ілля доручив преподобній влаштувати жіночий монастир. Вирушаючи в Сільце, – місце майбутньої обителі, – подвижниця взяла тільки святі книги – «увесь свій маєток». У Спасо-Преображенському монастирі свята навчала дівчат переписуванню книжок, співу, шиттю та іншим ремеслам. В 1161 році її старанністю був побудований собор, що зберігся до нашого часу.

Преподобна Єфросинія заснувала також Богородицький чоловічий монастир, в який на її прохання Константинопольський патріарх Лука послав список з чудотворної Ефеської ікони Божої Матері. Незадовго до смерті преподобна Євфросинія з племінником Давидом і сестрою Євпраксією вирушила у паломництво по святих місцях. Вклонившись святиням Царгороду, вона прибула в Єрусалим, де в монастирі Пресвятої Богородиці Господь сподобив її прийняти мирну кончину 24 травня 1173 року. Пізніше 1187 року тіло святої перенесено в Києво-Печерський монастир, а в 1910 році мощі перенесені в Полоцьк в заснований нею монастир.

Преподобна Єфросинія Полоцька прославилася як покровителька жіночого чернецтва.

Молитва:

О, преподо́бная и приснопа́мятная, всехва́льная ма́ти Евфроси́ние, А́нгеле во плоти, Богоизбра́нный сосу́де Свята́го Ду́ха, Це́ркве Христо́вы похвало́ и украше́ние, мона́шествующих сла́во и утвержде́ние, оте́честву, оби́тели твое́й и всей стране́ по́моще, покро́ве и защи́тнице! Ты еси́, я́ко дре́во, насажде́нное при исхо́дищих вод, плоды́ доброде́телей твои́х и благода́тными дарова́нии Свята́го Ду́ха укра́шенная, наста́внице де́лом и сло́вом, избра́нная, непоро́чная и до́брая. Услы́ши ны, моля́щияся тебе́ и призыва́ющия и́мя твое́, и́маши бо дерзнове́ние у Го́спода. Испроси́ нам преспе́яние в жи́зни доброде́тельней, огради́ сердца́ на́ша ве́рою, наде́ждою и любо́вию и стра́хом Бо́жиим. Пода́й нам по́мощь в труде́х и ско́рбех на́ших и, я́коже попече́ние име́ла еси́ в житии́ твое́м о оби́тели твое́й и и́ночествующих, та́ко и ны́не потщи́ся о нас, благопоспеши́ти нам во всем: и оби́тель твою́ огради́ ми́ром и защити́ от враг ви́димых и неви́димых, да преуспева́ет и процвета́ет в доброде́телех. Изми́ ны от вся́кия ну́жды и тесноты́, от лю́тых боле́зней и от неча́янныя сме́рти и приведи́ ны ко и́стинному покая́нию при исхо́де из жи́зни сея́; испроси́ нам у Го́спода Бо́га кончи́ну ми́рну, безболе́зненну, непосты́дну, святы́х Та́ин прича́стну и преведи́ ны чрез мыта́рства возду́шная, да не похи́тят нас истяза́телие гро́знии по грехо́м на́шим, но да твои́м заступле́нием и по́мощию возмо́жем безбе́дно проити́ истяза́ние возду́шное, и ми́лость получи́ти, и предста́ти неосужде́нно стра́шному Престо́лу, и на Стра́шнем Суди́щи сподо́битися одесну́ю ста́ти Пра́веднаго Судии́, и насле́довати пра́ведных часть. Ей, госпоже́, всечестна́я ма́ти, преподо́бная Евфроси́ние, помози́ нам моли́твами твои́ми, огради́ нас и заступи́ от вся́ких ко́зней вра́жиих, да сподо́бимся прейти́ вре́мя жи́зни сея́ непреткнове́нно и спасе́ние получи́ти моли́твами твои́ми у Христа́ Го́спода, Его́же и сподо́бимся пе́ти и славосло́вити со Безнача́льным Отце́м и со Святы́м Ду́хом во ве́ки веко́в. Ами́нь.