ВІД СМЕРТІ ДО ЖИТТЯ: ТАКЕ МОЖЛИВО?

Можливість лишитись життя призводить сучасника в стан паніки, адже він не звик міркувати на цю тему серйозно. Але смерть не фінал людського існування.

Ну не можуть люди примиритися з фактом того, що одного разу помруть. Обмеженість строків перебування на планеті Земля – центральне питання цивілізації, хоча про нього і не розмірковують у широких колах і публічно, вважаючи за краще ховатися в нескінченних потоках марної рутини та в порожніх розвагах. Смерть – питання без відповіді, а тому його постановка неминуче зачіпає сферу духовного, від якої матеріаліст поспішає відмахнутися. Але невже з останнім подихом все закінчиться?
«Істинно, істинно говорю вам: хто слухає Моє слово і вірує в того, хто Послав Мене, життя вічне той має, і на суд не приходить, але перейшов від смерті в життя» (Ін. 5:24). Христос обіцяє людям воскресіння і вічне життя. Крім того, Він говорить про те, що їх мине доля Суду Божого. В черговий раз Спаситель показує, що вічне щастя доступне, по-перше, тим, хто організовує життя за Його заповідями. Тут і заповіді блаженства, і вся мудрість, яка виходить з уст Христа, і, звичайно, головний закон любові. Ісус, як і завжди, кажучи як можновладний, в той же час залишається покірним: Він не називає себе Богом, але апелює до Бога-Отця. Тому, по-друге, шукаючи вічного щастя, Христос вказує необхідним умовам віри, тобто довіра Богові-Творцеві.

Грубо кажучи, людина повинна самостійно, щиро і вільно відкрити для свого розуму факт існування Вищої Істоти всесвіту, Творця всього і вся. Матеріалізм ущербний, так як фактично ампутує духовну складову життя людини. Християнські проповідники недарма регулярно говорять про те, що нездатні розгледіти серце Господa, не зможуть побачити його і після закінчення земного життя. Зміцнення впевненості в Бога подібно розвитку інтелекту, подорожі до незвіданого світу (яким виявляється власна душа). Праця з розвитком відчуття Бога в собі і виступає засобом зміцнення віри.

Людина, яка прийняла для себе рішення про реальність існування Бога і прагне до виконання заповідей, даних Ісусом Христом, і є та, за словом Спасителя, яка уникне засудження совісті на Страшному суді.Опинившись одного разу мертвою, ця віруюча щиро людина воскресне і буде з Творцем вічно. Вічність ця починається вже зараз, адже Христос для того і прийшов, щоб воскресити, перш за все, щоб не засихали душі людей без благодатного спілкування з Богом . І Він нікуди не пішов, Він тут, серед нас, віруючих в Нього.
Не випадково є знамените православне гасло «Христос серед нас!».
Відповідь на яке звучить так само життєстверджуюче: «Є і буде!».

Володимир Басенко

Джерело: https://pravlife.org/